Що хочуть «ЗміниТИ» громади Сумщини:

успіх реформ — у продуманому плануванні
З часу здобуття незалежності Україна перебуває в постійному стані реформування. Не можна сказати, що зміни, які намагалися впровадити, були непотрібними чи шкідливими, але більшість з них так і не були втіленими. Зазвичай реформа зупиняється через одну з двох причин: змінюється влада або з'являються «несподівані» перешкоди, як, наприклад, соціальний спротив чи нестача фінансування. Зі зміною влади щось вдіяти важко – власне, влада змінюється якраз тому, що неспроможна по-справжньому щось реформувати. Натомість є сенс працювати над принципами, за якими влада приймає рішення. Механізм, що забезпечує якість реформи, – повний цикл вироблення публічної політики. Його ідея проста: перед тим, як щось змінювати, треба проконсультуватися з усіма зацікавленими сторонами, які ця зміна зачепить, і прорахувати компромісний варіант з компенсацією для тих, на кого реформа вплине негативно.
Зазвичай реформа зупиняється через одну з двох причин: змінюється влада або з'являються «несподівані» перешкоди, як, наприклад, соціальний спротив чи нестача фінансування
За цим алгоритмом почала працювати ГО «Центр UA». У рамках всеукраїнського туру «ЗміниТИ» ми консультуємося з громадами по всій країні щодо «реформ демократизації» – тих ключових змін, які зрушать з місця чинну систему. Це реформи у чотирьох сферах: доступу до політики, що забезпечить зміну політичних еліт, контролю за використанням публічних фінансів, який зробить витрати коштів платників податків ефективними, доступу до прийняття рішень, що дасть громадянам можливість впливати на своїх представників у міжвиборчий період, та системи охорони здоров'я, яку за повним циклом публічної політики почало реформувати Міністерство охорони здоров'я. 10-12 квітня консультації в рамках туру «ЗміниТИ» відбулися на Сумщині – в Сумах, Охтирці та Конотопі.
Реформи: що втілюємо
Зміна принципу фінансування системи охорони здоров'я
Традиційно для консультацій щодо реформи системи охорони здоров'я найбільше учасників цікавили зміни у фінансуванні. Лікарі вторинної і третинної ланки підкреслювали, що завжди працювали при хронічному недофінансуванні й лише частково могли покрити потреби пацієнтів, тож якщо держава не буде компенсувати значний обсяг відповідних послуг, то навряд чи пацієнти зможуть собі дозволити співфінансування.
«Я лікар-хірург. На вторинній ланці – співфінансування громадян. При нинішній ситуації, я впевнений, населення не зможе купити спеціалізовану допомогу. Ми зараз на 80% покриваємо витрати у лікарні, тяжкі опіки, панкреонекрози, лікування коштує 600 доларів на день, лікуються місяць-два. Хто ці кошти покриє?»

Віктор Бабич
головний лікар
КЗ "Охтирська ЦРЛ"
Як пояснив експерт медичної групи Реанімаційного Пакету Реформ Олександр Ябчанка, коли запрацює первинка, то запущених випадків на вторинці і третинці буде менше й держава зможе платити більше, але 100% покриття на всіх пацієнтів усе одно не вистачить. Наразі перелік послуг на вторинній і третинній ланках та вартість цих послуг ще обраховують, і до 2018 року там нічого змінюватися не буде.
Він також уточнив, що планування бюджету на 2018 рік буде відштовхуватися від минулорічного показника, тож лікарям немає підстав хвилюватися, що вони отримуватимуть кошти лише вже по факту наданих послуг.

Ще однією темою для обговорення стали лікарі-управлінці й адміністративний персонал у лікарнях. З переходом комунальних закладів у статус комунальних підприємств у керівництва медичних закладів зростають повноваження, що вимагає і зростання управлінських компетенцій. Як підкреслювали на консультації в Конотопі, наразі спеціалізованих навчань для головних лікарів і лікарів-ФОПів явно недостатньо. Ще один виклик, який постає перед комунальними підприємствами – розподіл коштів, який би влаштував і лікарів, і медсестер, і немедичний персонал.
«Є великий адміністративно-управлінський персонал. Чи це теж буде вирішуватися на місцях, чи це буде регулюватися у нормативно-правових документах?»
Оксана Козіна, ГО "Філософія здоров'я", Конотоп
Лікарів первинки передусім цікавило, чи вистачить суми коштів, яка буде «йти за пацієнтом», на якісне надання послуг, передбачених гарантованим пакетом.
«Є питання щодо розподілу фінансування на первинну та вторинну медичну допомогу. Зараз близько 30% йде на первинну, а сума 210 гривень – це буде менше. Зараз цифри говорять про 570 на пацієнта, а після реформи буде 210»
головний лікар ЦПМСД, Суми
Окремо поставало питання конкуренції державної і приватної медицини, адже пацієнт зможе укладати декларацію і з лікарем приватної лікарні.

Ігор Алєксєєв
міський голова Охтирки
«Чи не зможуть лікарі-ФОПи на первинній ланці на якомусь етапі завдяки більшій мобільності й підприємливості покрити всіх пацієнтів, і потреби у первинних комунальних закладах більше не буде? Що тоді робити з приміщеннями, обладнанням, яке купувалося за бюджетні кошти?»
Імовірність такої ситуації невелика, оскільки комунальні заклади є у власності громади і можуть дофінансовуватися з місцевих бюджетів, проте це не знімає з них відповідальності за ефективне використання власного ресурсу в умовах конкуренції.
Сімейні лікарі: виклики додому та відповідальність
Реформа первинної ланки відбувається вже у 2017 році, тому на консультаціях чимало обговорювалися змістовні зміни у роботі сімейних лікарів. Найгострішою темою були виклики лікаря додому, які МОЗ планує віддати на розсуд лікаря. З одного боку, окремим пацієнтам справді неможливо чи недоцільно діставатися до лікаря самотужки, з іншого – існує проблема зловживання пацієнтами такими викликами. Про те, як буде вирішуватися ця ситуація, запитували і студенти-медики, і практикуючі лікарі.
«Чи є юридичні норми, де написано, що лікар не буде зобов'язаний йти на виклик пацієнта? Я знаю, що якщо лікар не вийде до пацієнта, це буде велика проблема для обох: для лікаря – юридична, а для пацієнта – фізична. У посадовій інструкції записано, що лікар повинен і приймати пацієнта, і виходити на виклик. Зараз лікар завжди винен, а пацієнт – завжди правий. При цьому немає нормативної бази, яка б зобов'язала кожного громадянина України проходити обстеження хоча б раз на рік, а така норма значно вплинула б на стан здоров'я громадян»

Валентина Домінас
головний лікар Сумської міської клінічної лікарні №1
Потребує чіткого розмежування також невідкладна й екстрена допомога.
«Первинка має виконувати функцію профілактики. Зараз згідно положень ми маємо лікувати і надавати невідкладну медичну допомогу, а фактично надаємо екстрену – мені дзвонять диспетчери і кажуть, що це моя компетенція. Інфаркт міокарда може не мати симптомів, і я, якщо не прийду на виклик, буду винен. Лікар не захищений юридично жодним чином»
головний лікар комунального закладу у сільській місцевості
Як розповів експерт медичної групи Реанімаційного Пакету Реформ Олександр Ябчанка, принцип розподілу викликів і ситуації, за яких має приїжджати сімейний лікар, а за яких – швидка, має бути чіткіше прописаний у нормативній базі, зокрема будуть відбуватися зміни і в диспетчерських службах.

Інша специфіка з викликами додому – в сільській місцевості. В умовах нестачі обладнаних приміщень і лікарів, незадовільного стану доріг і значної кількості людей літнього віку, відсоток обґрунтованих викликів додому там буде більшим, тож є необхідність забезпечувати сімейних лікарів засобом пересування, на чому неодноразово наголошували присутні на консультаціях. Також піднімалася тема збереження ФАПів, які часто є єдиною можливістю оперативно отримати медичну допомогу.
«Я переводжу сільські амбулаторії в ЦПМСД – навчаємо людей, запрошуємо лікарів. Але якщо до реформи фельдшер міг працювати автономно, то після я не маю можливості забезпечити мінімальний пакет послуг. Нема місця середнього працівника: фельдшера, акушерки, медсестри. Де їхнє місце і гроші?»
головний лікар ЦПМСД, Суми
Медична реформа і децентралізація
Зміна фінансування системи охорони здоров'я суттєво залежить від змін у громадах. Оскільки в рамках децентралізації більше грошей залишається на місцях, збільшується також і відповідальність місцевої влади, зокрема у фінансуванні медицини. Перш за все, місцеві ради мають домовитися про те, які будуть створені Госпітальні округи, тобто які лікарні в області стануть опорними і які потенційно треба буде модернізувати, а які буде варто перепрофілювати в хоспіси, реабілітаційні центри тощо.

Учасники консультацій неодноразово наголошували, що наразі громади не готові до змін, оскільки або не розуміють, що від них вимагається, або мають проблеми з тим, щоб домовитися.
«ОТГ не мають єдиного алгоритму структурування та стандартного порядку. Вони всі настворювали те, що хотіли. Мусить бути точна рекомендація щодо кількості людей і таке інше»
Андрій Лебеденко, фінансове управління Бездрицької ОТГ
«Давайте ще згадаємо про освітні округи, адміністративні округи – і всі вони не збігаються один з одним. Це повний бардак. Так, Госпітальні округи – це не про управління, але ж ОТГ не віддасть свою частину в іншу адміністративну одиницю, скоріше вдавиться»

Андрій Лобода
директор Медичного інституту Сумського державного університету
Інша проблема – звітність, статистика і розподіл обов'язків. Наприклад, потрібен прозорий алгоритм, за яким диспетчерська служба буде розподіляти виклики, зокрема враховуючи, що отримувати фінансування лікарні будуть з бюджетів різних громад.
«Коли буде впорядкована система закладів? Зараз немає підпорядкування. Закінчився квартал, обговорили питання надання допомоги, але не питання звітності – статистики та фінансових звітів. Територіальні громади прирівняні до міст обласного підпорядкування»
представник фінансового управління ОТГ, Суми
Експерт медичної групи Реанімаційного Пакету Реформ Олександр Ябчанка пояснив, що лікарні отримуватимуть фінансування не з бюджетів громад, а від єдиного закупівельника, і залежатиме це фінансування від фактично виконуваної надавачем послуги. Тому ця проблема вирішиться автоматично.
Громади можуть дофінансовувати заклади, які перебувають у їхній власності, щоб покращити якість надання послуг. Натомість упорядковувати систему закладів має їхній власник, тобто ОТГ, відштовхуючись від наявної інфраструктури і потреб у наданні медичної допомоги в громаді.
Реформи: чого вимагаємо
Виборча система на парламентських виборах
Для парламентських виборів учасники консультацій підтримали пропорційну систему з відкритими регіональними списками, окремо наголосивши на проблемі підкупу на «мажоритарці» й відсутності реального зв'язку депутата-мажоритарника з виборцями після обрання.

Микола Чернотицький
генеральний директор UA:Суми
«Вони обіцяють відкриті списки, а коли потрапляють до парламенту, то забувають. Та система, яка є зараз, для них зрозуміла, а відкриті списки змінюють систему. Депутати не готові до цього, бо треба заново придумувати, як потрапити в Раду. Тому важливо, щоб змінювати законодавство не перед виборами, а років за два, народні депутати мають зрозуміти, що аргумент "ми не готові" відпадає»
Лунали також пропозиції знизити бар'єр до 2-3%, щоб дати шанс «новим політичним силам без олігархічного фінансування».
Місцеві вибори
Найбільш активно обговорювалися питання місцевих виборів – виборча система, право на самовисування та строки кампанії.

Головна претензія до виборчої системи – спотворення волевиявлення громадян, коли до рад проходили кандидати, які насправді отримали меншу підтримку, а деякі округи залишилися взагалі непредставленими.

Ігор Алєксєєв
міський голова Охтирки
«Я особисто вважаю, що на місцевому рівні вибори повинні проходити на мажоритарній основі. Практика виборів 2015 року надзвичайно спотворила вибір громадян, дуже багато переможців на дільницях не пройшли в міську раду. Я не можу сказати це гарно чи погано, але це однозначно не вибір людей»
«На місцевих виборах треба запровадити суто відкриті списки. … Дуже велика проблема, що на "мажоритарці" є можливість підкупу і виграє один кандидат. Якби були відкриті списки, то була б можливість заходу кількох партій. Якщо є мажоритарна система, то виграє один, а за пропорційного якщо, наприклад, є 24 голоси і 22, то вже друга партія проходить. "Мажоритарка" – це маніпулювання. За партійними списками – є можливість зайти декільком партіям»

Олександр Ревенко
Радикальна партія Олега Ляшка, Суми
Якщо основним недоліком мажоритарної системи на місцевих виборах є підвищений ризик підкупу в невеликих округах, то партійне висування критикують за залежність обраних за списками депутатів від центру і боротьбу брендів замість боротьби кандидатів і програм щодо місцевих проблем.
«Зібрали зустріч, завтра сесія, перед народом скажіть, що будете робити, кожен з вас. Що сталося? Кажуть, подзвонили з Києва. А ви ж виборцям, ви не Києву обіцяли, мешканцям міста»
Володимир Михайловський, очільник громадської ради при Сумській ОДА
«У 2010 році пробував на виборах йти, сподіваюсь востаннє, я і округ пройшов поряд з будинком культури, а у конкурента написано, що «Батьківщина», і фактично я конкурував не з ним, а з Юлею, і він набрав втричі більше»
Віктор Бобренко, незалежний експерт, Суми
Думки розділилися і щодо потреби подовжувати строки виборчої кампанії.

Дмитро Живицький
керівник апарату Сумської ОДА, ПП "Сила людей"

«Я думаю, що партія має працювати у міжвиборчий період, наповненість людьми, робота повинна бути, а офіційна виборча кампанія – це просто повідомити, хто від якої сили в яку раду йде»
Адміністрування виборів, політична освіченість і реклама
Значною проблемою більшість учасників консультацій назвали недостатню політичну освіченість виборців, які спочатку голосують за кандидата, що відремонтував їхнє подвір'я чи заплатив по 200 гривень, а потім незадоволенні рішеннями ради.

Андрій Рибалко
ВГО "Молодий Народний Рух", Суми
«2 місяці тому був спостерігачем в ОТГ у м. Дружба. Уперше побачив неписемних людей. У них родина – Ямпільський район – на 7 людей один паспорт. Їм заплатили, і вони голосували як треба. Право водити автомобіль мають усі від народження, але реалізувати це право дають тільки тоді, коли ти склав відповідний іспит. Те ж саме варто запровадити і для голосування на виборах. Людина має розуміти елементарне, скільки є пір року, чим займається депутат, мер, нехай це буде екзамен з необмеженою кількістю перездач, але якась освіта має бути»
Пропонувалися й інші радикальні рішення, наприклад, перехід на повністю електронне голосування, щоб голосувати могли лише громадяни, які мають принаймні мінімальні навички роботи з електронними пристроями. Втім, ідею електронного голосування більшість учасників консультацій відкидали як через питання кібербезпеки і довіри до підрахунку, так і через технічну складність її втілення.
«Я зараз входжу до координаційної ради з партисипативного бюджету. Пробували там піднімати ідею електронного голосування, але у нас навіть немає електронного реєстру, а без нього нічого не вийде»

Тетяна Журба
депутат 6 скликання Сумської міськради
Зменшити маніпулятивність в рамках виборчих кампаній пропонувалося також через зміни до регулювання політичної реклами, зокрема вироблення механізму боротьби з замовними матеріалами – так званою «джинсою». Значну підтримку також отримала ідея зробити обов'язковими передвиборчі телевізійні дебати.

Микола Чернотицький
генеральний директор UA:Суми
«Ми маємо запровадити відповідальність мовників, ЗМІ за розміщення "джинси". Якщо додати повноважень Національній раді з питань телебачення і радіомовлення, це може мати наслідком тиск на телеканали, бо регулятор обирається за квотами парламенту і Президента. … Сьогодні вибори суспільного мовника. Але це все довготермінова річ. Плюсом уже є, що проводяться дебати, але з "джинсою" в контексті виборів треба щось робити»
Крім порушень щодо реклами на виборах є й чимало інших серйозних проблем: підкуп, фальшування при підрахунку, застосування сили тощо. Тому забезпечення невідворотності покарання є одним з важливих кроків до справді вільних і чесних виборів.
«Поки в нас не буде відповідальності за порушення на виборах, то немає значення, яка буде система… Скільки виборів проходить, а кари немає. Я пам'ятаю і стріляли по Торстянцю, і з ломом ходили»
Володимир Михайловський, очільник громадської ради при Сумській ОДА
Доступ до прийняття рішень
Ситуація з доступом до прийняття рішень у Сумах неоднозначна. З одного боку, робота місцевої влади є однією з найпрозоріших в Україні – є доступ до засідань, проектів рішень, деталізованих бюджетних витрат, з іншого – активісти скаржаться, що в найважливіших рішеннях до їхньої думки не дослухаються.
«У нас по процедурі міська рада на першому місці в Україні по прозорості і відкритості бюджетного регламенту. Проводяться обговорення – так, зі «Східним корпусом». Враховується думка ГО? Враховується, бо як у мене рука підніметься сказати ні, якщо у мене 7 з 10 пропозицій прийняті? Але при цьому 3 найважливіших – відхилені»
Віктор Бобренко, незалежний експерт, Суми
Прозорість є ключовою для можливості залучення громадян до прийняття рішень, але вона її не заміняє.
«Громада і влада живуть окремо. Є кейси вдалого лобізму ініціатив, але це не системна робота, більше на удачу. Системних консультацій немає. У нас немає стратегічного плану розвитку міста. … Партисипативний бюджет працює, але це 5 мільйонів з 3 мільярдів бюджету міста при 800 мільйонах бюджету розвитку. Часто влада не ініціює ці питання, але є винятки. У суботу, наприклад, від влади була пропозиція обговорити статут міста Суми, але люди не прийшли і засідання не відбулося»

Микола Чернотицький
генеральний директор UA:Суми


В Охтирці представники громадської ради при виконкомі свої можливості впливу на владу оцінювали позитивно, хоча й хотіли б більшої проактивності влади в залученні до прийняття рішень.

Тетяна Радченко
очільниця громадської ради при виконкомі Охтирської міськради
«Мої враження від роботи громадської ради. Ми прийшли на хвилі активного виборчого життя. Спочатку подобалося, досить активно ми мали змогу спілкуватися, вирішувати питання, але зрештою стало спокійніше. Може бо ми менше уваги стали приділяти, може місцевій владі вже не так потрібні були наші пропозиції. Хотілося б, щоб більше уваги приділяла влада, залучала нас більше»
Представники влади зі свого боку скаржилися на недостатню конструктивність громадськості, яка домагається прийняття деяких рішень через прямий тиск, а не через домовленість і компроміси, що значно ускладнює нормальний процес взаємодії громадян і обраних представників.

Ігор Алєксєєв
міський голова Охтирки
«У тій ситуації, як склалася сьогодні в нашому місті в питанні співпраці з громадськістю, нічого поганого немає. Інша річ, що багато в чому ми не могли знайти консенсусу, ми не можемо одне одному довести очевидну річ, що є розділення повноважень. Обрані кандидати на виборах – це делеговані права. Громадська рада – це орган, рішення якого є рекомендаційними. Вони можуть суперечити один одному, це нормальний процес. Нам поки не вдалося дійти врахування позицій один одного, бо позиції радикальні і йти на поступки ми не звикли, на жаль»
Матеріал підготував:
Єгор Поляков
полісі-аналітик Центру UA