Що хочуть «ЗміниТИ» громади Вінниччини:

успіх реформ — у спільних діях задля їхнього втілення
Країна чекає змін. Це відчувалося на всіх зустрічах на Вінниччині, і навіть коли цього не казали прямо, це читалося між рядками. Люди зневірені, але розуміють, що залишити все, як є, неможливо, і швидко нічого не зміниться: працювати доведеться довго і всім разом.

Спільноти Вінниці, Жмеринки та Козятина цікавляться реформами, приймають шлях змін як життєво необхідний і чекають точки незворотності у процесі реформ, хоча окремі пропозиції оцінюють негативно.
«Коли у Польщі проходили реформи шокової терапії, у нас був шок без терапії. Україна мала шанс, який не використала на початку 90-х років. Всі ходили на кожні наступні вибори і очікували змін. Так, була конституційна ніч і була прийнята нова Конституція, але далі ми продовжували наступати на ті ж самі граблі»

Валерій Коровій
голова Вінницької облдержадміністрації
Лікарі, місцеві депутати, активісти, журналісти та підприємці більше не хочуть спостерігати, як повторюються одні й ті ж помилки
Тому обговорення змін, що втілюємо в рамках реформи системи охорони здоров'я, та змін, яких вимагаємо — рівного доступу до політики, доступу до прийняття рішень та реформи контролю за використанням публічних фінансів, — вийшли дуже конструктивними.
Реформи: що втілюємо
Про те, що обговорювати політику треба до того, як складати план її втілення, планували розповісти ми, але натомість почули про це від учасників консультацій:
«По жодному напрямку немає розробленої політики, політика не обговорюється. Обговорюються прийняті рішення. Є великий позитив міністерства в тому, що воно їде в регіони. Крім того, на сайті можна весь час знайти оновлення інформації — якщо за цим слідкувати, можна зрозуміти політику міністерства. Погано, що у нас в країні немає процедури моніторингу та оцінювання втілення рішень»
Лікарі відзначили, що роз'яснювальна робота щодо медичної реформи зараз недостатня, але великий позитив у тому, що принаймні вона є. Існує запит на те, щоб в рамках реорганізаційних змін відбувалися інформаційні прес-тури з матеріалами, які на місцях можна використати для поширення.

До роботи у Вінниці долучився Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров'я. Під час презентації у Вінницькій обласній раді він розповів про реформу системи охорони здоров'я загалом та зосередився детальніше на програмі «Доступні ліки».
«Ми маємо успадковану від СРСР дефективну систему як управління, так і фінансування, і саме на цьому зосереджена увага міністерства. Разом з тим, у нас порушена логіка в системі профілактики. Немає розуміння, що вигідніше стежити за здоров'ям, ніж лікувати хвороби»

Роман Ілик
заступник в. о. міністра охорони здоров'я
Голова Вінницької обласної державної адміністрації переконаний, що лише грошима вирішити цих проблем не вдасться:

Валерій Коровій
голова Вінницької облдержадміністрації
«Базова проблема зміни системи пов'язана зі зміною традицій та мислення — гроші не вирішать проблему самі по собі. 98% громадян, якщо це не самі лікарі, скажуть, що вони не задоволені тим, що є сьогодні в медицині. Нам ставлять багато питань. Дискусія ведеться про впровадження реімбурсації, реформування первинної ланки, створення госпітальних округів, переведення закладів охорони здоров'я у некомерційні підприємства — це все потребує широкого обговорення. У нас зараз є великий шанс змінити щось в країні»
За прогнозами учасників консультацій, проблемою при втіленні змін буде звичка до пасивності — ми звикли жити радянськими мірками, коли за нас все вирішують.
«Важливе ставлення місцевого самоврядування. Зараз в ОТГ — трагедія, вони не орієнтуються, яка їхня роль, які будуть зміни. Ні мер, ні рада, ні ОТГ не знають, що робити в умовах зміни фінансування системи охорони здоров'я»
Олег Палінський, головний лікар ЦПМСД, м. Жмеринка
Лікарі переконані, що з системи охорони здоров'я треба виключити соціальну функцію — часто в лікарні приходять люди старшого віку просто перебути там взимку: їх привозять з загостреннями радикуліту, хоча насправді людям медична допомога не потрібна. Це виливається в корупцію для головного лікаря, при тому, що відмовитися від цих пацієнтів неможливо. Вирішити проблему може страхова модель фінансування охорони здоров'я:
«Для того, щоб зменшити навантаження на бюджети, як місцеві, так і державний, треба запровадити страхову медицину. Сьогодні медициною більше незадоволені, ніж владою. Учасники АТО багато спекулюють. Їм треба з посвідченням видавати страховий поліс, щоб вони знали, який пакет послуг вони отримують автоматично»
Ростислав Боровський, лікар, екс-депутат Вінницької обласної ради
В той же час, те, що зараз транслюють по телебаченню, викривлено показує ситуацію в охороні здоров'я: «в нас не все так погано, як показують в ЗМІ».

Пацієнти кажуть, що реформа — це крок уперед, вона позитивна і на часі. Але політика мусить бути комплексною: треба не пандуси будувати, а оздоровлювати людей, і місто має вимагати від підприємців створення спортивних зон для молоді.
Реформа первинної ланки
Перший етап реформи — реформа первинної ланки — цікавить лікарів найбільше. Вони просять розвантажити лікаря та забрати непритаманні йому функції, зокрема щодо документації.

У цьому блоці найбільше потрібна комунікація, бо зараз лікарі не впевнені в тому, що будуть повноцінними учасниками ринку.
«Така ситуація зумовлює бунт лікарів, були протестні настрої. Спротив існує тільки тому, що люди бояться конкуренції. Тут були протестні настрої про закриття залізничної лікарні, ми змогли спільними зусиллями з обласною радою зберегти заклад — для цього ми їхали в громаду і питали, як краще зробити»
Олександр Ярмоленко, начальник відділу охорони здоров'я Жмеринської РДА
Зустріч команди #ЗміниТИ в Жмеринці
Органи місцевого самоврядування цікавляться більше фінансовими та процедурними аспектами змін: чи Національна служба здоров'я укладатиме угоду безпосередньо з лікарем, чи з закладом охорони здоров'я, що входитиме в обов'язки цього органу. Щодо структури цього органу, то одночасно говорити про єдину службу здоров'я без регіональних представництв і впроваджувати децентралізацію — це суперечлива політика. Є побоювання, що Національна служба здоров'я не буде створена через великий спротив парламенту.

Є великі сподівання на те, що нова система охорони здоров'я дозволить урівняти доступ до отримання медичних послуг:
«Одні люди отримують безкоштовні ліки 5 раз на рік, а інші жодного разу не можуть отримати. Я хотів би дожити до того часу, коли наша медицина буде надавати нормальну допомогу. Ми повинні наблизити надання допомоги до людей. Але де кошти на ці потрібні амбулаторії?»
Олексій Гамаля, представник Спілки журналістів України

Через відсутність доріг неможливо забезпечити доступ також до екстреної медичної допомоги.

Головні лікарі розуміють, що зміни в цій сфері декларовані, але нормативної бази і фінансових ресурсів для їх втілення немає.
«Ми змушені проводити оптимізацію фельдшерсько-акушерських пунктів. Зараз потрібні зміни у бюджетне законодавство: на перехідний період треба зберегти малі форми – ФАПи. Тобто треба створити можливість надавати первинну медичну допомогу іншим закладам крім центрів надання первинної медико-санітарної допомоги»
Олег Палінський, головний лікар ЦПМСД, м. Жмеринка
Щодо нових принципів надання невідкладної допомоги у лікарів теж є різні думки:
«Зараз ми працюємо з 8 до 8 — це і невідкладні випадки, і прийом. Цей графік найсприятливіший. Вночі є швидка допомога, є лікар в ургентному відділенні. Нас зараз вдвічі менше, ніж потрібно лікарів. Якщо треба буде ще серед ночі чекати пацієнта, це занадто. Якби був додатковий бюджет на ургентну допомогу, то де взяти додаткового лікаря на додаткове фінансування, щоб працював на невідкладній допомозі?»
cімейний лікар, м. Козятин
Щодо грошей, які йдуть за пацієнтом, виникало питання, як планується оцінити пацієнтів:
«Якщо один лікар приходить на дільницю, де більшість людей здорові, а інший лікар — туди, де багато онкохворих або людей з хронічними захворюваннями, чи буде заробітна плата цих двох лікарів буде однакова?»
голова профкому студентів Вінницького національного медичного університету


У Козятині вже почали формувати електронні реєстри пацієнтів, і зараз зрозуміло, що якщо лікарі сформують свій максимальний набір пацієнтів, зможуть відмовитись від підписання декларацій — наприклад, з людьми з особливими потребами.
«Окремі соціальні гарантії повинні бути прописані для людей з особливими потребами щодо вибору лікаря, який найближче до них»
управлінець, лікар, м. Козятин
Вінниччина не виняткова в тому, що там теж великий брак лікарів: до 40% це вакансії, є сильний відтік молодих кадрів на захід та в приватні структури, і якщо не буде додаткового стимулу, лікар ніколи не поїде в село.
«Навіть якщо це 3200, цих грошей не вистачить на забезпечення потреб. Чи буде надане соціальне житло? Якщо буде реалізовано проект з соціальним житлом, це стимулюватиме молодих лікарів працювати в Україні»
голова профкому студентів Вінницького національного медичного університету




Студентів традиційно цікавить, як вони будуть конкурувати з досвідченими лікарями:
«Якщо ми одночасно випускаємось з університету і наш середній бал однаковий, як молодий лікар буде завойовувати авторитет серед пацієнтів?»
Михайло Гурін, студент Вінницького національного медичного університету
В регіоні дуже мало вузьких спеціалістів. Наприклад, Вінницький медичний університет випускає сімейних лікарів відповідно до реформи 2004 року. Педіатрію однозначно просять повернути.
Гроші на втілення змін
Лікарі розуміють, що система фінансування ліжко-місць повинна змінитись на систему закупівлі послуг, що і має відбутися з впровадженням страхової моделі.
«Ми маємо сьогодні приклад того, що залізничники отримують послуги на основі страхового полісу. Треба це просунути на рівні Верховної Ради»
Ростислав Боровський, лікар, екс-депутат Вінницької обласної ради
Суперечливою для управлінців є цифра у 210 гривень. За їхніми підрахунками, субвенція, яка є зараз — більша:
«Згідно чинного бюджету району, 34,8% або 19 млн. грн. мають піти на первинку. Якщо помножити кількість пацієнтів первинної ланки на 210 — цифру, яку пропонує міністерство, сума менша на 5 мільйонів. Виходить, що цифра у 210 грн. некоректна. Міністерство повинно визначитись, чи зменшує фінансування первинки, чи зберігає те, яке є, і тоді ця цифра має бути іншою»
Олександр Ярмоленко, начальник відділу охорони здоров'я Жмеринської РДА
Незрозумілими також є майбутні процедури оплати комунальних послуг, оскільки саме на місцеві бюджети тепер ляжуть ці платежі. Так, розпорядників бюджету цікавить, чи коли лікар працюватиме ФОПом, чи стане це його відповідальністю.

Але ще більше проблема — це брак коштів, щоб виплатити заробітну плату лікарям відповідно до норми 3200.
«Ця реформа зрівняла в оплаті лікаря, медсестру, та водія. Зараз треба забезпечити кожного сімейного лікаря відповідними потужностями, щоб реформа запрацювала. Жмеринка закупить всю необхідну техніку для втілення змін, бо ми зацікавлені у проведенні реформи. Але чи зможуть це зробити інші міста?»
Олександр Ярмоленко, начальник відділу охорони здоров'я Жмеринської РДА
«Оскільки немає коштів на заробітну плату, ми змушені включати механізми заощадження коштів, а як наслідок — це відсутність диференціації та стимулювання, медикаменти, матеріально-технічна база. Ми як бюджетний заклад не можемо цього робити — треба прийняти закон, щоб ми стали некомерційним бюджетним підприємством. Верховну Раду треба змусити проголосувати за ці рішення. Теперішня процедура реорганізації дуже складна»
Олег Палінський, головний лікар ЦПМСД м. Жмеринка
Громади розуміють, що всі попередні реформи в охороні здоров'я блокувались через фармакологічну мафію, але сьогодні вони більш реформовані, ніж Верховна Рада.
«Поки що нема законодавчої бази, єдиних правил гри для втілення змін. Потрібно прискорити процес — прийняти пакет законів, тоді ми зможемо говорити про зміни»
Олександр Ярмоленко, начальник відділу охорони здоров'я Жмеринської РДА
Госпітальні округи
Вінницька область була експериментальною при створенні госпітальних округів і громади вже змогли побачити перші результати.
«Дуже багато в реформі зроблено правильно. Але в експерименті у нас були одні параметри госпітального округу, а зараз реформа закладає інші. І той варіант з 150 тисячами громадян на госпітальний округ був оптимальним, його варто зберегти. Не можна сьогодні зарубати те, що вже зроблено, бо ніхто не скасував третинну ланку. Помилка — у відсутності спілкування з громадами. Якби це було, процес був би більш налагодженим. Зараз треба просто внести корективи у проведення змін, вони правильні і потрібно їх реалізувати. Ми маємо варіант, де було 150 — 500, а те, що сьогодні — 120 тисяч громадян для опірної лікарні першого типу і 200 тисяч громадян охоплення для лікарні другого типу. Зберегти первинну ланку на 150 тис буде достатньо, щоб забезпечити принцип гроші ходять за пацієнтами»
Олександр Ярмоленко, начальник відділу охорони здоров'я Жмеринської РДА
Вінниця як була центром третинної допомоги, так і буде ним залишатись. Але щоб рішення МОЗ були реалізовані правильно, потрібна корекція: «щоб ці рішення були реалізовані правильно, треба говорити з людьми в районах».

Також вінничани вказували на неузгодженість медичної реформи з адміністративною:
«Ми сьогодні йдемо поперед паровозу, який нас має везти, з госпітальними округами. Пересварили людей і райони, переламуємо їх знову через коліно. Спочатку треба провести адміністративну реформу, а тоді створювати госпітальні округи. Інакше ми знов будемо долати ті перепони, які собі самі зараз створюємо»
Ростислав Боровський, лікар, екс-депутат Вінницької обласної ради
Зараз Козятин стоїть перед вибором: відмовитись від запропонованої ОДА моделі округу, яка передбачає охоплення у 900 тис. населення, та ризикнути залишитись без фінансування, чи погодитись і йти на всі ризики, пов'язані з перенавантаженням лікарень.
«Порушиться принцип доступності до лікарні 2 рівня: 70% населених пунктів району недоступні за годину їзди. Козятинський район найбільш чисельний — 66 тисяч 483 пацієнтів. Коли у лікарні першого рівня обслуговується до 600 пологів за рік, закрити таку лікарню в Козятині неправильно. Критерії для створення госпітальних округів дуже жорсткі, хоча в положенні вказано, що кількість населення може бути менша, якщо є на це підстави, пов'язані з логістикою та особливостями місцевості»

Олександр Пузир
міський голова Козятина
Громадяни вказали також на неузгодженість реформи з Конституцією, в якій вказано, що лікарняна мережа не може бути скорочена. Так, формування госпітальних округів можна оскаржити в Конституційному суді, бо людина має право на доступ до закладів надання медичної допомоги.
Доступні ліки
Ліки, які призначаються пацієнтам, мають бути перевірені доказовою медициною. Це повинні бути ліки з доведеною ефективністю. Про це розповів Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров'я України.
«У нас зараз серед лідерів продаж екстракт з плавників акули, який закуповують за 11 тис. грн. за літр з бюджетних коштів. Ми сподіваємось, що документ про доступні ліки буде прийнятий урядом у четвер вже цього тижня»

Роман Ілик
заступник в. о. міністра охорони здоров'я
Роман Ілик нагадав, що в рамках проекту реімбурсації, який почне діяти з першого квітня, будуть профінансовані три нозології: серцево-судинні захворювання, бронхіальна астма та діабет.

Роман Ілик
заступник в. о. міністра охорони здоров'я
«Вітчизняна фарма каже порівнювати ціни з країнами-сусідами, бо наші препарати в рази дешевші за брендові генерики. Відповідно йде реакція про те, що наші неефективні. Ми тут виходимо в формат того, що за найнижчою ціною генерика ми забезпечуємо пацієнта з реімбурсації. Все інше — частково»
У той же час усе, що вище референтної ціни, має залишитись у вільному продажі, «бо Україна на шляху ринкової економіки і ми не Північна Корея, де політичні інтереси переважають над економічними».

Заступник міністра також зазначив, що попри потребу стимулювати інвестиції в національний фармбізнес, уже сьогодні 70% ринку в упаковках — це національний виробник.

«В грошах ця ситуація виглядає інакше, але в упаковках у нас продажі національного виробника набагато кращі, ніж в інших пострадянських країнах»


Роман Ілик
заступник в. о. міністра охорони здоров'я



Проблема попередніх регуляторів була в тому, що вони намагалися регулювати ціну дистриб'ютора, коли у всьому світі регулюють виробника.

Роман Ілик
заступник в. о. міністра охорони здоров'я
«Це і є формування політики. Для того, щоб робити вакцини в Україні, треба 3 роки. Але для цього потрібна національна політика, щоб бізнес знав, що їм вигідно вкласти гроші в технологію для виробництва вакцин, бо їх у них закуплять»
Інше
Учасники консультацій вказали також на роль освіти у процесі реформи:
«Коли ми кажемо, що треба вести боротьбу з корупцією, то це треба починати зі школи. Що б ми сьогодні не говорили і які б закони не приймали, коли на рівні світогляду молодого фахівця закладено, що в школі за нього платили, на іспитах він платив, то на роботі він почне вимагати, щоб платили йому»
Лікар


У Козятині активною була дискусія щодо залізничної медицини — в місті закрили залізничну лікарню і зараз в них одна лікарня, куди ходить район, місто і залізниця.
Реформи: чого вимагаємо
Чи працює та система, за якою ми обираємо депутатів до Верховної Ради сьогодні? Часто у розмовах з громадами Вінниччини звучало незадоволенням тим, що є: люди можуть не пов'язувати негативні результати роботи народних депутатів з виборчою системою напряму, але точно знають, що щось не спрацьовує. Найближче та найзрозуміліше для громад те, що мажоритарники, які «дориваються до влади, часто там нічого не роблять». Так само очевидними є недоліки партійних структур: обіцянки, які надто амбітні або далекі, щоб у них навіть вірити.
Яка виборча система потрібна на парламентських виборах?
Про те, якою має бути система, думки різні. Іноді переваги і недоліки окремих систем, на які вказували учасники консультацій, не були очевидними:
«На парламентських виборах потрібна мажоритарна система. Мають прийти грамотні люди, які знають економіку. Якщо це партійне представництво, депутати не думають про людей, а тільки про партію»
Галина Ходюк, депутатка Жмеринської міськради
Вперше у розмовах з регіональними стейкхолдерами ми почули ідею заборони балотуватись певну кількість разів:
«Є ті депутати, які там 10-25 років і це спеціалісти своєї справи. Знають, як маніпулювати і що треба робити, щоб пройти до ВРУ. Зараз якщо будуть вибори, пройдуть ті самі. Потрібно обмежити термін роботи народного депутата. Якщо хтось був у ВРУ 10 років, цього досить — має пройти хтось інший. Якщо так залишиться, далі будуть їсти землю у Верховній раді. Потрібні нові кадри, а ті, хто постійно балотується, не дають новим пройти. Мажоритарні округи цьому теж не сприяють»
Федір Павлов, голова ГО "За здоровий спосіб життя", кандидат у нардепи у 2014, м. Козятин
Корінь проблеми — переваги, які отримують громадяни після обрання депутатами: пільги, недоторканість і корупція. Якщо ці речі унеможливити, якість кадрового наповнення парламенту збільшиться:
«Треба, щоб корупціонер боявся йти у парламент. Щоб в кінці, коли складає повноваження, була відповідальність за корупційні дії. Влада у всі віки притягувала, але за злочини має бути сувора відповідальність»
Олександр Врублевський, голова ГО "Орієнтир", м. Козятин
Для того, щоб збалансувати партійне та персональне представництво, представник громадського сектору пропонував запровадити відкриті списки в рамках пропорційної виборчої системи та зменшити при цьому кількість депутатів:
«В парламент можуть змагатися партії, але щоб і персоналії обирали. Списки мають бути відкриті: порядні, професійні та патріотичні. Мають йти професіонали, які пишуть закони, а не 450 бовдурів, які кулаками махають. Їх має бути 50, але грамотних»
Олександр Врублевський, голова ГО "Орієнтир", м. Козятин
Чи не найбільше учасники консультацій наголошували на відповідальності:
«Для парламенту потрібна пропорційна система з відкритими списками. Якщо людина балотується, закріплюється за округом, відповідає за те, як працює, коли стала депутатом. Необхідно встановити відповідальність за невиконання передвиборчих обіцянок. Якщо не виконав, забирати мандат і позбавляти всіх депутатських пільг. Тоді кандидати будуть думати, що вони обіцяють»
Валерій Савченко
Яка виборча система потрібна на місцевих виборах?
Щодо місцевих виборів вінничани, як і більшість представників інших регіонів, також пропонували обирати місцеві ради різних рівнів за різними системами. Проблема недопредставництва окремих округів за результатами виборів-2015 також притаманна регіону.
«Для таких міст, як Жмеринка, обов'язково потрібні мажоритарні округи. У нас теж була ситуація, коли деякі округи не представлені взагалі, а інші – представлені декількома депутатами. Ми на сесії ради прийняли рішення розподілити депутатів по округах, але це так не може працювати»
Ірина Попів, депутатка Жмеринської міськради
«Для такого міста як Жмеринка учасники виборчого процесу повинні бути мажоритарниками. Так люди зможуть обрати ту людину, яку вони знають, якій довіряють. Крім того, повинні зайти люди, які платять податки. Бо основна частина роботи депутата — це розподіл бюджетних коштів. Хто вкладає кошти — той повинен їх ділити»
Анатолій Кушнір, міський голова Жмеринки
Аргументом за впровадження мажоритарки навіть для рад обласного рівня є брак партійної культури:
«До області — теж можна розглядати мажоритарку. Туди потрапляли випадкові люди, які не представляли інтересів громади, яка їх делегувала — вони виконують вказівки партії, яка обіцяє популістичні речі перед виборами. В нас ще не вихована партійна культура»

Анатолій Кушнір
міський голова Жмеринки
«Я вважаю, що місцеві вибори повинні проходити за відкритими партійними списками. Якщо людина незалежна, то що хоче — то творить. А з відкритими списками буде більше відповідальності, оскільки за цього депутата відповідає партія. Але щоб будь-яка виборча система працювала, спочатку треба зняти Охендовського — першочерговим мусить бути зміна складу ЦВК»
Олег Молдаван, депутат Жмеринської міськради, "Самопоміч"
Передвиборчі обіцянки часто не підкріплені відповідними діями і немає механізму впливу на цю ситуацію
Зрозумілою громадам є і проблема, пов'язана з купівлею місць у списках:
«Перше місце в списку — це те, що треба змінити. Бо зараз є люди, які попали випадково в раду, бо голосування відбувалось за першого номера в списку. А перше місце в списку — це те, за що люди платять гроші. Можлива також змішана система. На місцевому рівні люди знають депутатів. Також потрібен механізм відкликання депутатів — для всіх рівнів»
Людмила Маєвська, голова Громадської ради при міськвиконкомі Жмеринки


Про проблему відповідальності на Вінниччині говорили найбільше. Так, на переконання і депутатів, і громадських діячів, з демократією є проблеми на всіх рівнях, бо передвиборчі обіцянки часто не підкріплені відповідними діями і немає механізму впливу на цю ситуацію:
«Коли хтось проходить до райради, його неможливо відкликати. Він нічого не робить, лобіює бізнес-інтереси свої, а не те, що обіцяв. Депутата місцевого рівня треба обирати по мажоритарці. Рівень районів та областей — має бути змішана система»
Олександр Врублевський, голова ГО "Орієнтир", м. Козятин
«Якщо люди обираються по партійних списках, голова партії може впливати на те, як голосують депутати на місцях. У нас політики не йдуть з політики після корупційних скандалів. У нас депутати мають недоторканість, тому вони можуть порушувати закони. Поки не працює закон однаково для всіх, у нас будуть проблеми. Людина, яка рекомендує на важливі посади таких людей, як Насіров, має нести відповідальність, поки люди обирають таких людей, країна не розвивається»
Анатолій Коновал, депутат Жмеринської міськради
«Потрібен механізм відкликати депутата, якщо він робить протилежне від того, що він обіцяв»
Галина Ходюк, депутатка Жмеринської міськради
«Громада має контролювати своїх депутатів. Партія багато обіцяє, а ми не знаємо, що з цього виконується»
Анатолій Кулик, ГО "Західна генерація"
Учасники консультацій також пропонували відновити можливість самовисування для місцевих виборів:
«Є багато людей, які не хочуть зв'язуватись з партіями, тому не йдуть на вибори. Ті, хто йшли у міську раду з партією, підзвітні лідеру партії — працює адмінресурс. Я був членом 5 партій. Варто дозволити безпартійним право бути обраним»
Ростислав Боровський, лікар, екс-депутат Вінницької облради
Деякі громадяни вважають доцільним зробити діяльність місцевого депутата оплачуваною, аби більш контролювати його. Це сприятиме професіоналізації виборних органів. Ще один механізм — навчання депутатів до виборів, і це може забезпечити формування політичної еліти.

Щодо адміністрування виборчого процесу піднімалося питання взаємодії членів виборчих комісій:
«Виборчий процес неправильно організований. Повинні голова, заступник і секретар нести відповідальність. Мене як незручного члена комісії постійно уникають, не інформують про засідання комісії. Якщо я подав скаргу про те, що мене безпідставно не запросили на засідання, це має якось регулюватись. Ряд членів комісії не повідомляли»
активіст, м. Козятин
Як зменшити роль грошей на виборах?
Роль грошей на виборах відчувалась на Вінниччині особливо гостро. За словами учасників консультацій, людей вже нудить від виборів і політичних сил. Так, на виборах-2015 у Вінниці кандидатами висувалися багато громадських активістів, але через брак грошей у владу вони не пройшли.

Тривалість кампанії, за словами місцевих депутатів, була достатня. Але щоб урівняти доступ до політики для всіх учасників процесу, варто ввести кримінальну відповідальність за нецільове використання коштів. В той же час, реклама у передвиборчий період має бути збережена – просто неупереджено контролюватися. На виборах у 2015 році активісти спостерігали значні порушення: відсутність інформації про тираж та авторів на друкованих агітаційних матеріалах, наприклад, на які не реагували правоохоронні органи.

Щодо фінансування політичних партій думки розділились. Хтось переконаний, що державне фінансування — це правильно, інші — навпаки:
«Ми зараз боремось з олігархатом на рівні країни. Якщо ми не будемо фінансувати партії, їх будуть фінансувати олігархи. Крім того, треба заборонити політичну рекламу на телебаченні та на бігбордах»
Олег Молдаван, депутат Жмеринської міськради, "Самопоміч"
«Має бути фінансування партій 50/50: держава і членські внески. Ми зараз боремось з олігархатом»
активіст, м. Жмеринка
«Я проти державного фінансування — не хочу, щоб держава фінансувала партії, які я не підтримую. Партії фінансувати мусять тільки члени партій. Якщо я член партії і її підтримую, я готовий платити партії — тоді олігархи не будуть додавати гроші, бо члени партії будуть це контролювати. Ідея тоді буде, ідеологія»
Ростислав Боровський, лікар, екс-депутат облради
«Чим більше буде політичних партій, тим більше грошей будуть вливати у кампанії, і тому буде більше агітаційного матеріалу. Вимоги до реклами неможливо встановити. Обмежимо тираж – як відслідкувати? Можна обійти таку норму. Не можемо обмежити телеефір чи радіоефір. Варто покласти відповідальність за те, що є в агітаційному матеріалі, на партію. Зараз ніде не прописано, що має бути в агітаційному матеріалі»
Юлія Крилова, член виконкому Козятинської міськради
З підкупом виборців на місцях стикаються часто. Причини такої ситуації — бідність людей та незалученість молоді у демократичні процеси:
«Люди беруть гроші за голос, бо мають низький рівень доходів. Люди самодостатні не будуть брати кошти за голос. По 2 тисячі гривень ніхто за голос не дає — дають по 200, тільки коли не вистачає — по 400 і по 700. Майданчики будують тільки для молодих мам. Однозначно підвести риску, як зменшити вплив грошей, неможливо. Простого рішення немає»
Ростислав Боровський, лікар, екс-депутат Вінницької облради
Серед пропозицій — запровадити жорсткі санкції за порушення законів та організовувати передвиборчі дебати: «люди би на таке ходили і дивилися»:
«Зараз усі будинки заліплені агітаційними матеріалами задовго після виборів. Того, хто ліпить на дверях і порушує закон, треба знімати з реєстрації. Зовнішню рекламу треба врегулювати. Має бути визначене місце, де рекламу можна розміщувати і контроль за тим, де розмішена реклама. На кожному стовпі не може бути лице кандидата»
активіст, м. Козятин
Освіта виборців
Всі учасники консультацій погодились з тим, що важливою є політична історія партій, що вони робила до цього. На передвиборчу програму виборці не дуже звертають увагу, це популізм і пусті обіцянки.
«Якщо людина готова брати 200-300 грн, щоб продати голос, виборча система на ситуацію не вплине. Зараз в країні низька культура виборця. Навіть у нашому місті багато розумних людей — це медики, вчителі, молодь, їдуть закордон. Життя змушує людей брати гроші на виборах. Особливо пенсіонерів, які перші йдуть на вибори. Потрібно вирішити питання співпраці з молоддю. Ми стараємось це робити. Як зробити так, щоб молода людина могла достукатись? Це нормально, коли різні покоління дискутують»
активіст, м. Козятин
Активісти пропонують зосереджувати більше зусиль на роботі з молоддю:
«Молодь — активний елемент, з яким треба працювати. Мають бути кваліфікаційні норми для того, щоб балотуватись. Як може людина, яка вчилась на двійки, балотуватись? Треба діяти прагматично і починати з освіти. Друге — відповідальність. Депутати на сесію не ходять — треба їх змушувати працювати, приймати рішення. Повинна бути відповідальність за роботу депутата, обговорювати це публічно для початку»
Анатолій Сатановський, Спілка офіцерів України, член громадської ради, м. Козятин
«Молодь. Враховуючи прогрес, ввести треба голосування онлайн через інтернет, в соціальних мережах. Тоді не потрібно буде роздавати кошти, бо неможливо проконтролювати участь. Це зменшить роль грошей»
Ірина Попів, депутатка Жмеринської міськради
Пролунала також пропозиція зробити участь у виборах громадським обов'язком:
«На вибори молодь не ходить, тому підкуповують бабусь. Якщо зобов'язати всіх повнолітніх голосувати — громадський обов'язок, а не право, всіх підкупити буде неможливо — результат буде кращий»
Анатолій Коновал, депутат Жмеринської міської ради
Доступ до прийняття рішень
В напрямку доступу до прийняття рішень і депутати, і активісти розуміють, що без механізму залучення громади до цього процесу неможливо забезпечити демократичність управління містом. Є також розуміння, що жодна влада не піде на те, щоб не виконати волю громади, якщо вона чітко сформульована. Серед проблем – брак освіти щодо стратегічного управління і в тих, хто приймає рішення, і в громадян:
«Часто владі треба думати стратегічно все, що хочуть люди, зробити неможливо. Після децентралізації в нас стало більше можливостей. Колись можливості були інші корупційні. Сьогодні потрібно виховувати певну культуру розмови громади з владою, розуміння один одного в рамках стратегічних планів розвитку міста. Влада мусить це пояснювати людям чому таке стратегічне рішення, а не інше»

Анатолій Кушнір
міський голова Жмеринки
Міський голова Жмеринки переконаний, що потрібно стати в стабільне русло і розвиватися планово. Окрім того, очевидною для нього є потреба пояснювати ці речі, зокрема молоді.

Анатолій Кушнір
міський голова Жмеринки
«Ми мусимо проповідувати ці речі, тлумачити їх про органи місцевого самоврядування, вибори, про підкуп. В нас проплачували участь у виборах, ніхто не питав, чи проголосували за виплачені гроші все будувалось на довірі. Треба починати з дитячих садочків, тоді дорослим стане соромно не знати того, що знають діти. Люди мого віку зазнали багато біди через бідність. Тому зневіра з'явилась. Треба повернути людям довіру. Ми не знайдемо одного механізму, який за один день все вирішить. Це тривала робота»
Серед інших пропозицій, як уможливити якісний діалог між громадою та владою — зробити дешевшими шини. Зараз у Козятині на громадські слухання приходять ті, кому це цікаво — але це використовують партії (йдеться про проплачених громадських активістів, наприклад).

В той же час, активніше громада реагує на обговорення по тих питаннях, які їй найближчі: на обговоренні щодо лікарні було багато людей, які самі прийшли. Те саме — щодо реконструкції центральної площі.

Проблеми є і в роботі влади — з доступом до проектів рішень, наприклад:
«Сесія відбувається раз в місяць, і оприлюднювати проекти за 20 днів в принципі немає фізичної можливості. За рішенням голови міської ради не оприлюднюється порядок денний сесії. Але ми перші в Україні сформували громадську раду для формування бюджетного регламенту. Ми маємо мотивувати владу чути нас і не обмежуватись тільки критикою»

Юлія Грига
ГО "Філософія Серця", м. Вінниця
Матеріал підготувала:
Марія Левонова
полісі-аналітик Центру UA
з питань доступу до політики