Що хочуть «ЗміниТИ» громади Полтавщини:

успіх реформ — у кваліфікованих працівниках
Масштабні реформи — це завжди спільна відповідальність влади і громадян. Влади — оскільки такі реформи потребують змін або на рівні законів, чим займаються депутати Верховної Ради, або на рівні постанов і наказів Уряду. Громадян — оскільки це завжди впливає на їхнє життя. Якщо єдина реакція на нову політику — неаргументований спротив, то нарікати на те, що важливе рішення прийняли без нас, буде пізно.
Найлегше впроваджуються ті реформи, де уряд і парламент залучають громадян і виконавців реформ ще на етапі підготовки рішень — через повний цикл публічної політики
ГО «Центр UA» працює за цим алгоритмом за чотирма напрямками: доступ до політики, реформа системи охорони здоров'я, контроль за використанням публічних фінансів та доступ громадян до прийняття рішень на місцевому рівні. Щоб залучити до публічних консультацій представників заінтересованих сторін у регіонах, ми вирушили у Всеукраїнський тур «ЗміниТИ». 21-23 березня ми консультувалися про реформи у Миргороді, Полтаві та Кременчуці.
Реформи: що втілюємо
Доступні ліки
Законодавча база, необхідна для впровадження реформи системи охорони здоров'я, наразі перебуває на стадії публічного обговорення. Щоб реформа відбулася, її в найближчі півтора місяці має розглянути Верховна Рада.
Коротко про те, які саме зміни плануються, на публічних заходах у Полтаві розповів заступник в.о. міністра охорони здоров'я Роман Ілик.
«10 ключових напрямків діяльності, на яких зосередилося міністерство, можна об'єднати в чотири групи. Перше — це громадське здоров'я, запровадження практик ранньої діагностики і профілактики захворювань. Його вже почав реалізовувати Центр громадського здоров'я, і це напрям роботи Оксани Сивак. Другий напрям — страхова модель фінансування. У перспективі кожна людина буде мати пакет медстрахування. Невід'ємна складова цього переходу — первинна ланка. Цим напрямком опікується Павло Ковтонюк. Третій напрям — медичні протоколи і стандарти лікування, за які відповідає Олександр Лінчевський. Четвертий напрямок, який веду я, — програма «Доступні ліки». Нашим завданням буде забезпечити якнайбільше пацієнтів безкоштовними ліками, з 1 квітня — по трьох нозологіях: серцево-судинні захворювання, діабет другого типу і бронхіальна астма. Важливим нововведенням у цій сфері є те, що держава буде закуповувати тільки лікарські засоби з доведеною ефективністю»

Роман Ілик
заступник в. о. міністра охорони здоров'я
Щодо програми «Доступні ліки» учасників консультацій найбільше цікавило, у якій кількості будуть закуповуватися ліки, за яку ціну і як їхня вартість буде відшкодовуватися аптекам. Як пояснив представник міністерства, до 2025 року перелік безкоштовних ліків буде достатньо широким, але у 2017 році реімбурсація — повернення аптекам грошей за безкоштовну видачу ліків пацієнтам за рецептом від лікаря — буде здійснюватися за трьома зазначеними вище нозологіями.
Безкоштовно можна буде отримати найдешевші препарати або ж доплатити понад цю ціну за аналоги, ціна яких не перевищує референтну. Така цінова політика буде спонукати виробників та дистриб'юторів, які забажають отримувати замовлення від держави, знизити ціну. Роман Ілик також підкреслив, що кошти аптекам будуть відшкодовуватися протягом п'яти днів після надання відповідної звітності, яку аптеки будуть подавати двічі на місяць.

У Кременчуці учасники консультацій вказали на неузгодженість норм в цій сфері: досі чинні постанови МОЗ, які зобов'язують безоплатно надавати препарати і технічні засоби, фінансування яких більше не передбачене.
«Треба розібратися з Постановами МОЗ № 1303 від 17.08.1998 і № 1301 від 03.12.2009, які зобов'язують забезпечувати пацієнтів за пільговими цінами або безкоштовно рядом препаратів і технічних засобів. Якщо ці постанови лишаються, то потрібне відповідне фінансування, щоб їх виконувати, а якщо ні, то треба їх скасовувати, щоб не вводити в оману пацієнтів»
Людмила Пономаренко, головна лікарка ЦПМСД №3, Кременчук
Зміна принципу фінансування охорони здоров'я
У зміні принципу фінансування учасників консультації на Полтавщині цікавили передусім юридичні аспекти. Так, у Миргороді та Кременчуці підкреслювали, що для успішної реалізації реформи будуть потрібні менеджери для управління закладами охорони здоров'я, тож пропонували створити максимально сприятливі умови для їхньої появи.
«Чи будуть зміни в законодавстві щодо кваліфікаційних вимог до головних лікарів? Ми бачимо, що в рамках втілення реформи будуть потрібні значною мірою менеджери, але чи залишиться вимога щодо вищої медичної освіти, наприклад?»
Олександр Гуржій, заступник голови Миргородської РДА
«Медицина зараз – це зв'язки, робочі місця, ставки, фінансування, це велика машина, яка фінансується зверху, і не буде різниці, чи Національна служба здоров'я розмазує кошти, чи вони розмазуються субвенцією»
Лариса Гориславець, ГО КІПЦ "Європейський клуб", Кременчук
При цьому побоювання також викликає збільшення повноважень головних лікарів, які за умови переходу їхнього медичного закладу в статус некомерційного підприємства отримають свободу розпоряджатися також комунальним майном.
«Треба міняти законодавчу базу під автономізацію. Є Київ, є лікар з необмеженою повнотою влади, і ваша вся поліклініка пішла в комерційну, а лікарям бракує кабінетів, бо все під масажні здали. Чому ви думаєте, що не буде перекосу?»
завідуюча амбулаторією, Миргород
Іншим важливим питанням стало забезпечення права на медичну допомогу в малих громадах, про що говорили представники ОТГ.
«У нас в громаді 3 тисячі людей. Ми могли б створити юридичну особу — відділ охорони здоров'я, щоб медсубвенція приходила на раду, а ми перенаправляли її на відділ? Бо зараз субвенція йде на район, а потім до нас, і через бюрократичні процеси це може тривати навіть три місяці»
Ігор Лідовий, голова Сергіївської ОТГ
Як пояснив експерт медичної групи Реанімаційного Пакету Реформ Олександр Ябчанка, після переходу на нові принципи фінансування гроші з Держбюджету буде отримувати безпосередньо надавач медичних послуг.
ОТГ зі свого боку зможуть давати додаткові заохочення для місцевого лікаря-ФОПа чи медичного закладу у вигляді допомоги зі сплатою комунальних послуг, обладнання тощо.
Сімейні лікарі: кадри, обов'язки та відповідальність
Щодо роботи сімейної медицини учасників консультацій цікавило передусім, де брати кадри і як міністерство буде захищати їхні права.

Про нестачу сімейних лікарів говорили у Миргороді.
«У Миргороді 30 тисяч населення в самому місті, 40 тисяч у районі, а лікарів не 35, як мало б бути на таку кількість пацієнтів, а 22. До заробітної плати ми додатково знаходимо гроші у місцевому бюджеті, але ніхто не хоче їхати, навіть якщо гарантувати житло і навіть робоче авто. Якщо обмежити кількість декларацій 2 тисячами, то лікарів на всіх не вистачить. Якщо лікар розуміє, що він може поїхати ще на тисячу населення в Сорочинці, то поїде, а якщо 2 тисячі максимум, то він скаже до кількасот людей не доберуся, зате хоч їздити нікуди не треба. Мене цікавить, чи буде мінімальна кількість декларацій для отримання фінансування? Лікарів справді мало. Варто було б встановити мінімальну кількість декларацій, за яких лікар отримує кошти взагалі»
завідуюча амбулаторією, Миргород
В Кременчуці також наголошували на проблемі браку кадрів, а також підкреслили, що варто переглянути навантаження на сімейних лікарів.
«На сьогодні Кременчук забезпечений сімейними лікарями на 60%, у нас акушерів-гінекологів більше, ніж сімейників. Наказ 419 каже, що жінок з нормальною вагітністю мають вести сімейні лікарі. Як ми будемо його виконувати? Навіть ті сімейні лікарі, які є, це 50% пенсіонерів і передпенсійного віку. У нас є такі лікарі, що у 80 років ходять без ліфта на 9 поверх на виклики»
Людмила Пономаренко, головна лікарка ЦПМСД №3, Кременчук
Зустріч команди #ЗміниТИ в Полтаві
Крім того, в сільській місцевості багато літніх людей, часу на яких лікарю треба виділяти більше, що тільки посилює проблему нестачі кадрів.

Розвантажити сімейних лікарів міністерство планує через чіткий перелік обов'язків надавача медичних послуг перед пацієнтом, акцент на профілактику і право лікаря виїжджати на виклик на свій розсуд.

Окремі учасники консультацій скептично оцінили реалістичність такого плану, оскільки важко підібрати однозначні критерії, коли виїзд лікаря необхідний.
«У нас 60% необґрунтованих викликів, тому потрібен вичерпний перелік станів, за яких лікар має їхати на виклик, щоб він був захищений. Це не стосується тяжкохворих, які не пересуваються, їм треба обов'язково, а для інших має бути чітко визначений перелік»
Наталія Тарасова, головна лікарка ЦПМСД № 1, Кременчук
«Весь цивілізований світ працює за системою, що пацієнт йде до лікаря, а не навпаки, і лише ми зі своїм «совком» не можемо переламати цю тенденцію. Якщо ви втрачаєте свідомість, то не сімейний лікар має ходити, а швидка допомога»
Людмила Пономаренко, головна лікарка ЦПМСД №3, м. Кременчук
Як пояснив експерт медичної групи Реанімаційного Пакету Реформ Олександр Ябчанка, кількість необґрунтованих викликів зменшиться, коли їх будуть реєструвати люди з медичною освітою, тобто частина випадків одразу буде відсіюватися.

У Кременчуці зупинялися також на питанні, чиїм обов'язком буде діагностика туберкульозу. За чинної системи флюорографія і рентген віднесені до вторинної ланки, тож якщо діагностика покладається на сімейних лікарів, то треба врегулювати питання забезпечення відповідним обладнанням. Крім того, полегшити організацію амбулаторій на місцях могло б спрощення вимог до закладів надання первинної допомоги.
«Оскільки МОЗ збирається скасовувати накази про штатний розпис і про табель оснащення, то слід також скасувати або переглянути наказ МОЗ №259 від 02.04.13 про санітарні норми закладів первинки. Амбулаторія має бути ближче до людей, наприклад, у житлових будинках»
Людмила Пономаренко, головна лікарка ЦПМСД №3, Кременчук
Реформи: чого вимагаємо
Про те, як забезпечити рівний доступ до політики — право бути обраним — ми консультувалися з мешканцями Полтави. Найбільш обговорюваними були питання виборчої системи на парламентських виборах та можливість онлайн-голосування.
Виборча система на парламентських виборах
Для виборів до Верховної Ради більшість присутніх оптимальним варіантом назвали відкриті регіональні списки як систему, що водночас забезпечує і відповідальність народних депутатів перед мешканцями певної території, і сприяє створенню працездатної коаліції.
«Система має бути пропорційна з відкритими списками, звичайно. З «мажоритарників» неможливо спитати — немає відповідальності, вони торгують своїми голосами»
Олександр Куріцин, політична партія "5.10", м. Полтава
Як зазначила Дарія Черкашина, спостерігач громадянської мережі ОПОРА в Полтавській області, найбільшою проблемою в чинній виборчій системі є підкуп на мажоритарних округах. Вона також зауважила, що відмова від «мажоритарки» — загальна тенденція у світі, і вже немає прецедентів, коли систему змінюють на користь мажоритарної.

Щодо того, який варіант відкритих регіональних списків варто вибрати, були різні пропозиції. Учасники підкреслювали важливість реального зв'язку між кандидатом і регіоном, в якому той висувається.
«Проблема не в системі, а в тому, чи готові політичні гравці до моделі, яку вони беруть на озброєння. Як регіональні списки будуть формуватися? Ідеально, як на мене, – це саме людина з цього округу, а не навіть із цієї області. Особа, яка проживає у Полтаві, чи знає вона проблеми Лохвиці? Якщо ставити можливість відфільтрувати таких осіб, то єдиний спосіб це зробити — за місцем реєстрації, хоча і це може не спрацювати»
Юрій Северин, начальник відділу адміністрування Держреєстру виборців Полтавської ОДА
Лунала також думка, що народні депутати повинні займатися загальнонаціональними проблемами, а не проблемами свого округу, і тому мажоритарну складову слід прибрати на користь відкритих списків. При цьому варіант підрахунку голосів, який зараз пропонуються в законопроекті 1068-2, назвали надто складним.
«Депутати — це не «крепкие хозяйственники», це те, що несе певну ідеологію. Має бути протистояння ідеологій, програм партій у парламенті. А яку ідеологію несе самовисуванець? Є хороший «мажоритарник», він відремонтував лікарню, розподіляє кошти на свій округ, але він працює в бюджетному Комітеті — яка його ефективність там? Тільки партійні списки. Щодо регіональних, я так розумію, йдеться про так званий «закон Чумака». Там дуже заплутано щодо того, як має відбуватись голосування. Навіть я не зрозумів, а як це пояснити для бабусі на селі? Це буде простір для маніпуляцій, треба спрощувати»
Олександр Скрипай, ПОО "Об'єднання "Самопоміч", м. Полтава
Представниця ГО «Громадська платформа» Альона Гончаренко натомість підтримала ідею залишити чинну виборчу систему, оскільки громадяни ще не готові до нових правил політичної конкуренції і мусить пройти ще мінімум 2 виборчих цикли до моменту зміни.
Місцеві вибори
Якщо в питанні парламентських виборів більшість учасників підтримували відкриті регіональні списки, то щодо виборів до місцевих рад позиції були різні.
«Обласні, районні та місцеві організації партій є. Але при цьому людина може підтримувати ідеологію партії і бути критично налаштована щодо керівників партії на місцях. Тому варто дати можливість для громадських організацій висувати кандидатів нарівні з партіями»
Юрій Северин, начальник відділу адміністрування Держреєстру виборців Полтавської ОДА
На місцях зв'язок між кандидатами і виборцями більш тісний, тому роль особистого спілкування значно вища
Це має як свої переваги — більш відчутну відповідальність, — так і недоліки, зокрема відсутність ротації політиків.
«У нас є селищний голова, він з 98-го року фактично головує. У виборчих перегонах він майже не бере участі, бо його нема ні в ЗМІ, ніде. Каже, за мене скажуть мої справи. Навіть не відповідає на публікації з огульною критикою на його адресу. На місцевому рівні нам потрібні дебати, щоб відбувався якийсь діалог. На мене закон місцевих виборів 2015 року не повпливав ніяк, за мене голосували як за особистість»
Олександр Тринчук, депутат Решетилівської селищної ради


Окремою проблемою на місцевих виборах є нестача не тільки кандидатів, які готові йти від партій, а навіть і «мажоритарників», що на деяких округах призводить до неможливості переобрати владу.
«Якщо брати місцевий рівень, сільські ради, треб укрупнювати округи. Останній закон добре зробив одне — законодавче визначення щодо кількості депутатів відповідно кількості населення. Але якщо у сільській раді 400 жителів, де має бути мінімум 12 округів, це проблема — нема кого висувати. В нас по області в одному окрузі щороку оголошуються вибори і кожен раз скасовуються, бо ніхто не хоче висуватись. Округи треба укрупнити. З ОТГ трохи краща ситуація зараз»
Юрій Северин, начальник відділу адміністрування Держреєстру виборців Полтавської ОДА
Адміністрування виборів
Ефективним методом зменшити фальсифікації і підкуп учасники консультації в Полтаві вважають електроніфікацію виборчого процесу.

Електронні способи голосування забезпечать швидкий підрахунок результатів, менший ризик людської помилки чи умисного фальшування, зменшать видатки на друк бюлетенів і оплату праці членам комісій.
«Онлайн-голосування дозволить залучити молодь. Процедура голосування онлайн використовується в світі, ми можемо перейняти досвід»
Олександр Куріцин, політична партія "5.10", м. Полтава
«Потрібне електронне голосування на дільниці. Бо багато маніпуляцій на виборчих дільницях відбувається чи під час транспортування протоколів»
Вероніка Шостак, голова полтавської організації ветеранів космодрому "Байконур"
Доступ до прийняття рішень
Свій вплив на рішення місцевої влади мешканці Полтави оцінюють низько, пояснюючи такий стан речей як небажанням депутатів дослухатися до громадян, так і пасивністю самих громадян.
«Є інструмент петиції, є інструмент бюджету участі. Петиції — нульовий результат, жодна не розглянута. Згідно закону про звернення, вони мали бути розглянуті, але у Полтавській міській раді прийнято положення, яке дуже сильно ускладнює процес подання і суперечить чинному законодавству. Єдине, що можна зробити, — подати до суду, щоб скасувати це положення. Мінус бюджет участі в тому, що через низьку активність громадян 3% людей вирішують, куди йдуть гроші з бюджету участі. Треба його популяризувати для залучення більшої кількості громадян»
Альона Гончаренко, ГО "Громадська платформа", м. Полтава
Як приклад неефективної взаємодії влади і громади у Полтаві згадували про практику створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
«Міська рада не хоче списувати з балансу міста будівель для ОСББ, але ми працюємо з асоціаціями ОСББ щодо цього процесу, вони зацікавлені»
Олександр Скрипай, ПОО "Об'єднання "Самопоміч"
Матеріал підготував:
Єгор Поляков
полісі-аналітик Центру UA
з питань доступу до політики