Що хочуть «ЗміниТИ» громади Хмельниччини:

успіх реформ у відповідальності кожного
Ілюзія вибору та імітація зміни супроводжують українців на шляху розвитку демократії усі 26 років. Де ми опинились у 2017? Це узбіччя «виборів без вибору», безкоштовної медицини за хабар, мільярдів гривень в ямкових ремонтах під час дощу. В умовах війни та тривалої економічної кризи варіанту зійти з дистанції вже немає. Але як бути з країною, де в одному реченні люди поєднують «хіба ми такі дурні, що нам привозять міністрів з-за кордону?» і «хай нам зверху скажуть, які лікарні закрити, не треба нам відповідальності»?

Досвід триденного спілкування з громадами Хмельницького, Шепетівки та Кам'янець-Подільського показав, що демократичний процес розробки публічної політики може розв'язати такі парадокси. Ми спілкувались у форматі консультацій з заінтересованими сторонами, зустрічей за кавою та у лекційних залах університетів, і привезли з собою найцінніше — думки та позиції людей про зміни в країні у сфері охорони здоров'я, доступу до політики та прийняття рішень, а також про контроль публічних фінансів.
У великій пострадянській країні рішення успішним буде тільки тоді, коли його вимагають знизу
Практика прийняття рішень в Україні ніколи не передбачала реального залучення людей, які будуть втілювати ці рішення, до їх розробки. Однак саме консультації з заінтересованими сторонами для європейських країн є гарантією успішного втілення будь-якої, навіть не популярної, зміни. По-перше, ти як урядовець отримуєш шанс попередити майбутні ризики, адже саме люди на місцях можуть з точністю їх спрогнозувати. По-друге, сам факт залучення людей до розробки рішень дозволяє їм почути аргументи іншої сторони і зрозуміти причину прийняття того чи іншого рішення.
Реформи: що втілюємо
Якби у реформ були номінації, то зміна системи охорони здоров'я перемогла б як «найбільше полита брудом» за останні півроку. Чого варті розмови про диплом міністра Супрун, команду з Євромайдану та «зраду — не важливо, що ці міфи мало співвідносяться з проектом змін, запропоновані міністерством. Тим не менше, вплив телебачення на сприйняття реформ усіма, на кого вплине реформа у громадах Хмельниччини, проявився так само сильно, як і на Житомирщині.
Первинна допомога та сімейні лікарі
До розмови з місцевою владою та журналістами долучилася виконуюча обов'язки міністра з питань охорони здоров'я Уляна Супрун. Вона розповіла про реформу загалом та відповіла на питання журналістів.

«Всі 22 міністри охорони здоров'я починали свої програми, і кожен з них починав спочатку. Ми взяли за основу проекти, розроблені та обговорені зі світовою спільнотою і не будемо починати все спочатку»


Уляна Супрун
в. о. міністра з питань охорони здоров'я, доктор
Особливий наголос доктор Супрун ставила на перевагах впровадження першого етапу реформи — посилення первинної ланки медичної допомоги. Паралельним буде процес підвищення кваліфікації фахівців на місцях. Важливу роль у посиленні первинної ланки медичної допомоги буде відігравати просвіта громадян.

Доктор Супрун переконана, що якщо людям пояснити всі можливі варіанти розвитку захворювання та детально розповісти, що в якому з цих випадків потрібно робити і в якій ситуації звертатись до лікаря, ефективність роботи всієї системи буде значно вищою.

Уляна Супрун
в. о. міністра з питань охорони здоров'я, доктор
«Первинна ланка може взяти на себе багато непрофільних випадків. Якщо людина має свого лікаря і може подзвонити і спитати, що робити, коли в дитини температура, можна пояснити їй це по телефону. Це набагато простіше, ніж викликати швидку, яка 20 хв. їде, півгодини у хаті, 20 хвилин повертається, а в той самий момент трапилось ДТП на трасі і немає кому виїхати на виклик, бо швидка сидить у когось в хаті через температуру»
Уляна Супрун також закликала всіх долучитися до обговорення проекту декларації, яку будуть підписувати сімейні лікарі з пацієнтами вже цього року. Цей документ був розроблений спільно з представниками всіх регіонів України і зауваження та пропозиції з обговорень будуть внесені у фінальний варіант угод.

Гроші на втілення змін
Не до кінця зрозумілою лікарями була заявлена кількість коштів на одного пацієнта — «така сума не покращить якості послуг». Окрім того, не до кінця зрозумілим є механізм надання одноразової допомоги. Якщо людина йде по вулиці і в неї договір укладений в іншому місці, то чи може він звернутись за одноразовою допомогою до будь-якої амбулаторії?


«Додаткові послуги, які надасть лікар, будуть оплачуватись додатково. Невідкладні стани та швидка допомога — це безкоштовно для всіх»


Уляна Супрун
в. о. міністра з питань охорони здоров'я, доктор
У Хмельницьку також наголосили на тому, що потрібно збільшити відсоток від ВВП, який буде виділятись на охорону здоров'я.

У Кам'янці-Подільському добре відгукувались про ініціативу «Е-ліки» та висловили побажання поширити практику вивішувати онлайн перелік всіх наявних ліків на всі лікарні.
Про лікарів
В той же час, багато лікарів не знають, що буде
робити сімейний лікар: чи виконувати функцію «перенаправлення» в інші кабінети, чи робити
скринінги та лікувати.

Уляна Супрун
в. о. міністра з питань охорони здоров'я, доктор
«Якщо сімейний лікар має устаткування і надає послуги поза своїм обо'язковим мінімумом, він може це робити. Краще робити для пацієнтів якомога більше, не передавати їх комусь іншому. Це більш комплексна підтримка громадян»
Питання кадрів постає ще більш гостро, ніж на Житомирщині.
6

з 7 сімейних лікарів пенсійного віку
Якщо ці люди підуть на пенсію, ніхто фізично не зможе надавати медичні послуги. Молодих натомість відлякують і нефіксовані робочі години, і умови праці. Вирішити проблему можуть електронні черги, до яких вже готові пацієнти, щоб не чекати годинами під кабінетами, а також перекладання більшої кількості функцій на медсестер та асистентів.

У Хмельницькому порушували питання боротьби з емоційним вигоранням лікарів.

«Це і в первинній, і у вторинній ланці дуже гостро стоїть і буде впливати і на комунікацію лікаря, і на бажання лікаря розриватися. В Хмельницькому ми зараз пробуємо з цим боротися. Але без міністерства ми не охопимо всіх»

Вікторія Потічко
ГО «Група підтримки грудного вигодовування «Щасливе материнство», громадська рада при управлінні охорони здоров'я
Через брак комунікації громадяни мають інші побоювання, пов'язані з посиленням первинної ланки.

У Кам'янці-Подільському пацієнти навіть висловлювали передбачення корупційних ризиків, пов'язаних з переспрямуванням пацієнта до профільного лікаря саме сімейним лікарем, який може користуватись посадовими обов'язками для просування своїх колег не за принципом якості, що абсолютно неможливо в рамках запропонованих процедур. Щоб цього не виникало, громадяни пропонували наділити сімейного лікаря відповідальністю за якість наданих послуг вторинною ланкою.
Медична допомога — це не в Києві, а на місцях
Турбує людей також загальна якість лікарів — низький рівень кваліфікації лікаря в селі, куди більше ніхто не хоче йти працювати, фактично прирікає мешканців громади на неякісну медичну допомогу.
Про зміну принципу фінансування

Але визначальна роль місцевої влади в цьому процесі навіть якщо зрозуміла медичній спільноті, то не сприйнята самою владою. В умовах постійного браку коштів та корупції на всіх рівнях дуже складно переконати лікарів, що це ті люди, яких вони обрали на минулих виборах, будуть вирішувати долю їх лікарень.

Уляна Супрун
в. о. міністра з питань охорони здоров'я, доктор
«Важливо розуміти, що медична допомога — це не в Києві, а на місцях. Саме місцева влада мусить виділяти гроші на цю сферу. Треба вимагати від області, району та міста, щоб вони чули потреби лікарів і виділяли додаткові кошти на утримання інфраструктури»
Напівпошепки розповісти, хто з ким поділив гроші з якої лікарні людям досі простіше, ніж вголос довести свою правоту — за цим і методи управління лікарнями, і спосіб сприйняття місцевої влади, і страх залишитись безробітним. Лікарі ще не відчули себе другим після пацієнта клієнтом держави і залишається сподіватися на те, що зміна принципу фінансування та підвищення рівня добробуту як наслідок припинять емоційне вигорання і наростаючу безнадію.

Позиція місцевої влади у Шепетівці полягала в тому, що набагато зручніше та ефективніше було б отримувати рішення зверху-вниз: «Це не настільки повноваження районної ради, а питання нормативних актів МОЗу». Тут, як і в Коростені, поширеним є страх випасти за рамки бюджетного кодексу та втратити субвенцію.
95%
дотаційність Шепетівсько району,
за словами голови райради
«Держава хоче скинути з себе тягар затрат медичної допомоги. В нашому районі, який дотаційний, і в районі біля Києва чи Запоріжжя зовсім різні можливості. Чи субвенція вирівняє наші можливості? Якщо все буде скинуто на район, ми не зможемо себе забезпечити: ні заробітними платами, ні об'ємом допомоги, ні утриманням закладів. А я на те і поставлений керівником, щоб диференціювати заробітні плати. Будь-яка реформа потребує фінансового забезпечення. Треба, щоб в країні спочатку почали думати, а тоді робити. Обов'язкове медичне страхування в 2.5 раз дорожче для держави, ніж та система, яка є зараз»

Валерій Хрещатий
головний лікар вузлової лікарні
Так, найбільший страх місцевої влади — як утримати інфраструктуру.

Микола Монько
заступник головного лікаря центру первинної медицини

«Немає матеріально-технічної бази для надання якісних послуг — ні матеріалу для аналізів, ні для скринінгів. Немає змоги робити аналізи в амбулаторіях»
Розуміючи всю відповідальність рішень з перепрофілювання лікарень, місцева влада воліє віддати це «нагору», щоб не було політичних наслідків у майбутньому:
«Зараз мені як голові районної ради треба сказати, що лікарню закриють. Якщо приймає рішення держава, то нехай приймає зверху, а не віддає це на місця, щоб брат йшов на брата. В нас 11 амбулаторій в селах. Це назва, а не заклад — тільки близько 4 справді заклади. Не можна перекидати це на місцеве самоврядування»

Петро Дзяворук
голова Шепетівської райради
Але також є брак інформації про те, чим володіє громада насправді. Ніхто не знає достеменно, що вже було зроблене для реформи, яку впроваджували 5 років тому: чи було забезпечено обладнанням та транспортом? чи забезпечено приміщеннями?

Микола Капелюх
керуючий справами виконавчого апарату Шепетівської райради
«Амбулаторію ми устатковували за рахунок грантів. Лікарями сімейними запрошують зараз пенсіонерів. З держави не виділяють коштів для забезпечення передумов для втілення реформи. В сільській місцевості є один лікар, який намагається втекти, бо йому не забезпечили умов проживання. Потрібен аудит медичної інфраструктури та що було зроблено за 5 років, зокрема за бюджетні гроші»
Госпітальні округи
Якщо зі зміною принципів роботи первинної ланки ще хоч щось зрозуміло, то щодо вторинної — проблем набагато більше. Так, незрозуміло, які заклади вторинної ланки повинні залишитись в одному районі.
«В нас має бути три госпітальних округи. Наша лікарня стане окружною лікарнею — 4 райони і м. Нетішин. Щоб зміна була ефективною, треба не дублювати послуги, які надають інші лікарні. Зараз ми працюємо над тим, аби зрозуміти, як це організувати»

Валентина Савчук
головний лікар центральної райлікарні
Щоб зміна вторинки пройшла успішно, про неї треба говорити і думати вже сьогодні. Так, всіх лікарів треба забезпечити технікою і створити спільну медичну мережу. На сесії районної ради вже затвердили програму комп'ютеризації — на перший рік тільки первинка, наступний — вторинка, тоді планують поєднати в одну мережу. Район працює з благодійними фондами і планує податися на міжнародний рівень фінансування.


Валентина Савчук
головний лікар центральної райлікарні
«На вторинці держава купуватиме медичні послуги. Це має бути за системою діагностично споріднених груп — послуга має ціну і вони групуються, і чим більше послуг надає лікарня, тим більше грошей отримає. Але зараз ми ще не знаємо, як це зробити на практиці. Зараз ситуація катастрофічна — понад 70% коштів йде на зарплату, 4% - на ліки і решта — на утримання закладів. Скільки треба — неможливо прорахувати. Але ми сподіваємось, що ця система запрацює. Просто зараз нам треба зареєструватись як окремі заклади і зрозуміти принцип фінансування»
До кінця також не зрозуміло, де в новій структурі системи охорони здоров'я будуть стоматологи, лабораторна служба та флюорографісти.
«Зараз вони працюють в Шепетівській консультативній поліклініці і це 33 вільні спеціальності з 600 відвідуваннями в день. Вся лабораторна діагностика зараз тільки на вторинній ланці, а в наказах МОЗ ці люди не переведені на первинку. Попри той факт, що це профілактична робота, апарати зараз на балансі вторинної ланки, а лікарі — на первинці. Треба виписати, щоб ця робота проводилась на первинній ланці»

Валентина Савчук
головний лікар центральної райлікарні

Спільним для лікарів і місцевої влади був запит на комунікацію цілісної реформи та формулювання заяв міністерства у нормативно-правових актах, якими можна оперувати у своїй роботі.


Андрій Нечипорук
депутат Шепетівської райради, комісія з питань охорони здоров'я

«Є дефіцит інформації. Реформа хороша, але немає інформації — наказів МОЗ, нема офіційної методології, нормативних актів»
Реформи: чого вимагаємо
Поширеною серед експертів та прогресивних політиків є думка, що чергові чи потенційні позачергові парламентські вибори, проведені за тією системою, яка діє сьогодні, не забезпечать зміни політичних еліт. Більше того, хтось навіть попереджає, що статус-кво з усіма його негативними проявами законсервується ще більше. Подібна зневіра у ключовому інструменті циркуляції еліт поширена і в громадах Хмельницького, Кам'янця-Подільського та Шепетівки. Найгостріше виокремлена проблема впливу грошей на політичні процеси — від них похідними вже є і викривлене представництво громадян в умовах мажоритарки через підкуп, і надмірне використання телереклами у передвиборчих кампаніях, і адмінресурс в його негативних проявах.
В той же час, більшість стейкхолдерів погоджуються з необхідністю змінити чинну виборчу систему і для парламентських, і для місцевих виборів. На парламентському рівні ця система не забезпечує якості майбутніх депутатів.
«В мажоритарному принципі закладена брехня. Я коли йшов на округ по мажоритарці, доводилося обіцяти, що садочок зроблю, дорогу зліплю. Важко бути мажоритарним депутатом, тому що ти перестаєш бути депутатом всієї країни. Ти підміняєш місцеву владу. Мажоритарники роблять речі, які недопустимі для народного депутата. От я депутат обласної ради сьогодні, і я дивлюся, якими примітивними питаннями займаються народні депутати»

Левко Бірюк
депутат Хмельницької міськради, нардеп
4-6 скликань
Коли не працює зміна облич, треба змінити систему
На що змінити основний закон, за яким оновлюється парламент — думки бувають різні. Втім, об'єднавчим є бажання прибрати мажоритарну складову. В той же час, посилаючись на політичну культуру громадян, варто зберегти прив'язку до
регіону — як варіант, шляхом запровадження відкритих регіональних списків.

Іван Сич
підприємець,
Кам'янець-Подільський

«Нам потрібна пропорційна система з відкритими списками. Але в нас ніхто не говорить зрозумілою для людей мовою, тому партії мають обіцяти конкретні речі, а не агітувати загальними фразами»
Але на парламентських виборах політичні партії повинні задавати тренди і конкурувати вони можуть тільки на пропорційній основі:
«Зараз діє неофеодальна система на округах. Поки не заберемо мажоритарну складову, ніякого оновлення бути не може. Я є прихильником партійних списків, але категоричним противником мажоритарної системи, тому що і на парламентському, і на місцевому рівні вони дозволяють проявити найгірші риси виборців. Але ми не є суб'єктом прийняття рішень, і я не уявляю, як можна натиснути на депутатів, щоб вони проголосували за скасування мажоритарної системи. Вони фактично втратять можливість стати депутатом наступного скликання»

Андрій Попик
координатор Громадянської мережі ОПОРА в Хмельницькій області
Щодо місцевих виборів, немає сумніву у доцільності зміни системи взагалі. Основна проблема чинної — недопредставництво інтересів цілих округів.
3

округи в Хмельницькому залишились без свого депутата

Микола Капелюх
керуючий справами виконавчого апарату Шепетівської райради
«Система, яка була на місцевих виборах, не спрацювала, бо було недопредставництво. Для територіальних громад ефективною буде мажоритарна система. Зараз в нас 2 ОТГ на район і там обрали депутатів за мажоритарною системою. Рівень цих депутатів вищий за депутатів сільських рад: вони вимагають від сільських рад прозорості фінансів і дотримання регламентів. Попри всю критику щодо несвідомості людей, в селах люди обирають тих, хто буде відстоювати їх інтереси. Мажоритарники в ОТГ хочуть працювати і хочуть вчитися, там нема підкупу і проходять люди, які живуть в цих громадах»
Щодо міст, то зараз партії беруть на себе відповідальність за якість життя у місті.
5%
мешканців міста є членами
політичних партій
В той же час, партії здійснюють вплив на всіх рівнях: «очільники партійних осередків в регіонах як князьки». В місті, на думку ряду стейкхолдерів, теж потрібна мажоритарка і право висування — тільки для жителів міста. Для областей пропонують змішану систему.

«
Треба пропорційну систему, не змішану. У нас депутатами стають директори шкіл, начальники управлінь. Це люди, підлеглі меру і депутатам. Ці люди голосують на сесії за бюджет: сам розробив, сам розпорядився, ще й сам контролює…»

Левко Бірюк
депутат Хмельницької міськради, нардеп
4-6 скликань
Звучала пропозиція також повернути право самовисування на місцевий рівень. Серед критики такого рішення – це не стимулюватиме розвиток партій на місцях, які мають забезпечувати виховання нових кадрів для формування майбутніх еліт. Втім, це поодинокий випадок. Загальноприйнятою є ідея важливості самовисування:

Петро Дзяворук
голова Шепетівської райради
«Однозначно треба забрати обов'язковість партійної приналежності для місцевих виборів. Треба максимально забрати політичну термінологію на рівні районів. Ми працюємо над вирішенням проблем громади і це не залежить від партійних кольорів»
Політичні фінанси
У всіх шести містах в рамках туру «ЗміниТИ» про політичні фінанси говорили водночас охоче і приречено. Всі визнають, що вплив грошей непомірно великий, але коли йдеться про рішення, розмова заходить у глухий кут.
Деолігархізація звучить надто глобально, аби розглядати її як опцію, а всі рішення крутяться в замкнутому колі: коли людина звітується перед партією, вона мусить її фінансувати, а якщо людина фінансує партію, то бере участь у розподілі потоків. Але є варіанти — попросити законом політиків визначитися, чи вони бізнесом займаються, чи нормотворенням:

«Потрібно відмежовувати владу від бізнесу. На рівні закону про державну службу варто прописати чіткі критерії: посади мусять бути нейтральними. У нас багато депутатів, які не знають закону про органи місцевого самоврядування і якщо так буде тривати, буде те саме: і засвоєння коштів, і неефективне їх використання»

Олена Покотило
жіночій антикорупційний рух, Хмельницький
Непрямий підкуп виборців — ще одна сфера політичних фінансів. Система побудована таким чином, що виборні органи звітують про свою роботу під партійними кольорами: прийшла субвенція в місцевий бюджет — звітують про те, що це зробив мер і це виключно його заслуга. Те саме з прем'єр-міністром, який «приходить перерізати стрічки на всі об'єкти, на які були виділені гроші». Виходить, що вся система побудована так, щоб всі обрані політики наперед думали, як опосередковано вплинути на виборця. Що з цим робити? Обмежувати всі подібні спроби:

Віталій Олуйко
депутат Хмельницької облради, екс-нардеп

«Якщо кандидат або партія вдасться до підкупу виборців шляхом роздачі товару, послуг, вона знімається з виборчих перегонів. Чому це ми боїмося робити?»
Адміністрування виборів та доступ до медіа
Доступ до медіа в регіоні теж розглядають в контексті політичних фінансів. Те саме стосується адміністрування виборів, у якому вказують на ряд корупційних передумов:
«Вибори можна розділити на три частини: політична, економічна і процедурна. В процедурі сховані чорти і собаки. Штампи… їх 600 штук лежить в міській раді. Але на кожні вибори треба виготовляти. На останніх виборах я не знаю вже, скільки вкрали. Кабінка: скільки списують — ви собі не уявляєте. В два-три рази накручують ціну: стартує ціна від 6 гривень, купують по 28. КРУ цього не бачить. Камери куди поділися? 33 тисячі програмно-апаратних комплексів — ніхто не знає, де. А що робити цілий день на спецдільницях транспорту? Це все прораховано до копійок і до метра. З запасом. КРУ не перевіряє, прокуратура теж»

Віталій Швед
член ОВК,
Хмельницький
Проблем з адмініструванням, які не пов'язані з корупцією, але породжують фальсифікації, теж вистачає:

Андрій Попик
координатор Громадянської мережі ОПОРА в Хмельницькій області
«Деякі ДВК знаходяться за 60-80 км. Зазвичай вибори відбуваються, коли все завалило снігом. Якщо треба переробити помилки в протоколах, треба їхати назад, але фактично вони сідають в полі … роблять протокол, який їм треба»
З медіа проблеми схожі у всіх громадах: хто має канали або гроші на закупівлю реклами, перемагає вибори. Тому ідея обмеження або заборони політичної реклами на телебачення користується популярністю. Причиною високої ефективності реклами вказують брак освіти виборців, що можна вирішити шляхом запровадження соціальної реклами.
«На рівні Хмельницької області мажоритарники використовували неосвіченість виборців. Завжди виграє ті, хто мають більше реклами. Ми голосуємо за тих, хто найбільше світиться. В якісних політиків нема стільки грошей, щоб потрапити в ЗМІ та роздати критичну масу політичної реклами»

Філіп Гаврилюк
журналіст,
Кам'янець-Подільський
Освіта, політична активність та внутрішньопартійна демократія
Партії мусять будувати свою діяльність навколо конкретних планів, комунікувати їх якісно та доступно для політично неосвічених громадян. А виборці мусять знаходити в собі мотивацію ставати якісними кандидатами у депутати всіх рівнів, інакше проблеми будуть лише загострюватись.
Можна змусити громадян ходити на вибори — в рамках громадянського обов'язку. Або проводити різні кампанії з підвищення «свідомості». До цього варто стимулювати політичні партії — наприклад, змушувати витрачати половину державного фінансування саме на просвіту виборців. І йти до людей — з будь-якого питання, в села, питати про їх проблеми та шляхи їх вирішення, не боятись почути критику і залучати громади до прийняття рішень. Активні і небайдужі прийдуть, неконструктивні відсіються, але механізм запрацює — запит на зміни сформується. Є громадські організації в селах, які працюють і допомагають організувати прийняття рішень — там, де дуже мало активних, навіть серед депутатів.

Можна залишати фіксований склад працівників виконавчої влади — захистити людей, які працюють на рівні закону про державну службу. Це втримає від походу до влади велику кількість людей, які йдуть туди заради заробітку.
Активні і небайдужі прийдуть, неконструктивні відсіються, але механізм запрацює — запит на зміни сформується
Але всі проблеми від того, що немає контролю з боку виборців. На звіт депутата приходить 10-60 людей. Людям байдуже.

Найбільш просунута технологічно група осіб, які наповнюють місцеві бюджети, взагалі виявилась найменш залученою до процесу прийняття рішень. У Хмельницькому підприємці скаржились на повне ігнорування їх позицій владою та ставлення з боку суспільства як до «класових ворогів». Так, попри той факт, що бізнес створює робочі місця та залучає найбільше новітніх технологій, впроваджує європейські стандарти управління на підприємствах, він так і не став групою інтересів для розробників місцевої політики. За стандартним для українців-при-владі принципом, платять в казну відповідно до близькості з владою — чим далі, тим більше. Брак конструктивного діалогу управлінців містом з управлінцями підприємствами закінчується плачевно для обох сторін — одні ігнорують проблеми тих, хто оплачує потреби міста, інші ображено ухиляються від сплати податків.

Інша історія з Хмельницького про те, що підприємцям дуже потрібні зміни в країні, бо без них відтік кадрів на заробітки в сусідні країни продовжуватиметься не на користь ані країни, ані бізнесу. Про те, яких змін хочуть найпрогресивніші, було почути найцікавіше: припинити дотації зверху, з якими жодне місто не почне заробляти на себе, і розробити стратегії розвитку, яких реально нема поки що в жодному місті та області.

підприємець,
Хмельницький
«Зараз нема практики обговорення економічного розвитку. Немає стратегії розвитку, в рамках якої діяли б міські ради. Нема також контролю за втіленням цих стратегій. Ті люди, які приходять до влади, згортають всю попередню політику до нуля. Всі попередні записи викидають, і пишуть нову казку наново»
Ще бізнес хоче вийти з економічної тіні — так буде легше працювати, а влада матиме менше важелів впливу на підприємців. Цьому посприяє дерегуляція та закріплені права підприємців. А ще краще — змусити всіх в цій країні виконувати її закони — карати за невиконання.
Матеріал підготувала:
Марія Левонова
полісі-аналітик Центру UA
з питань доступу до політики