Релізи

Знайти ресурси та розробити культурну стратегію міста Чернівці – результат публічної консультації

У місті Чернівці влада та ініціативна громадськість планують розпочати пошук  ресурсів для розробки стратегії розвитку культури міста на 10 років. На публічній консультації 28 жовтня 2019 року представники та представниці міської ради, громадських організацій, культурні діячі та активні громадяни дійшли згоди у необхідності розробки культурної стратегії міста.

Розробка стратегії розкриття культурного потенціалу міста важлива як для його соціального, так і економічного розвитку. Натомість для визначення пріоритетів будь-якого розвитку варто орієнтуватися на найбільш нагальні потреби усіх зацікавлених сторін і громади. 

У Чернівцях відсутні стратегічні цілі та пріоритети, що унеможливлює забезпечення сприятливих умов для культурного розвитку міської громади. Ольга Обершт,  представниця ГО “Центр UA” у Чернівецькій області зауважила:

“Якщо проблему не вирішувати, то, з одного боку, місто продовжить неефективно витрачати кошти, а з іншого – влада може втратити довіру людей, а місто натомість втратить потенціал та можливість для інвестиційного розвитку”.

Андрій Тужиков,  куратор формації “Лабораторія культури”, звернув увагу, що ніхто не досліджував, а тому ніхто не знає, які потреби є у жителів міста, тим паче ці потреби не є однотипними і відрізняються в залежності від району чи вулиці. Те, що у місті Чернівці присутні різні культурно-мистецькі ініціативи, слабкі чи сильні, ще нічого не означає. Адже, щоб вони не робили, це схоже на броунівський рух.

“Урбаністика, музика, театр, літературна спадщина... Тематик багато, у кожного свої донори чи амбіції. Ідея у тому, щоб розробити культурну стратегію, знайти для цього ресурси. Такий документ має бути легітимізований та розроблений з потреб міської ради, а не зовнішніх сторін. Адже у перспективі саме на нього має у своїй діяльності має спиратися на і управління культури, і фінансове управління і громадські ініціативи”, – зауважив Андрій Тужиков. 

“Фактом є те, що розробляти і планувати варто разом”, – продовжив Святослав Померанцев,  президент Міжнародної літературної корпорації MERIDIAN CZERNOWITZ. “Поряд з тим для того, щоб хоча б щось запрацювало, міській владі варто перестати мислити як бізнесмени, а перетворитись у мецената”.

Зокрема, він зауважив, що у корпорації MERIDIAN CZERNOWITZ не було жодного комерційного спонсора за 10 років існування. Бо ціль комерційного – отримання прибутків (дешевше купи – дорожче продай). Як вважає Святослав Помаранцев, Непопсові події та ідеї не конкурують на бізнес основі, вони потребують тільки благодійних грошей.

У міста уже є затверджена депутатами “Інтегрована концепція розвитку міста Чернівці 2030”. Проте між цим документом та його імплементацією є величезна прірва. А тому  Ірина Міронова, головна спеціалістка управління культури Чернівецької міської ради наголосила: 

“У випадку нової стратегії варто визначити механізм її реалізації. Тут питання й у фінансуванні, адже важливо, щоб фінансове управління чітко виділяло кошти під кожен пункт цієї стратегії”. 

Під час обговорення присутні звернули увагу на те, які та як надаються послуги у бібліотеках, закладах культури та фінансування сфери культури загалом. 

“Справді, структура дісталася ще з Радянського Союзу: усі клуби, бібліотеки, які уже не відповідають потребам сучасності. Зараз це просто споруди, які потрібно утримувати. Частина грошей йде на виплату заробітної плати, а все, що залишається, йде на організацію Дня міста тощо. Бюджет планується щорічно, але багато чого залежить від політичної волі влади та її поглядів на те, що таке “візитівка міста”, – прокоментувала Ірина Міронова.

Відтак учасники обговорення наголосили, що розробка стратегії розвитку культури неодмінно повинна передбачати стратегію розвитку культурної інфраструктури міста. Адже зараз у місті відсутні сучасні підходи в роботі бібліотек та недостатня кількість культурних пропозицій від установ для молоді. 

“Культура має здатність бути для всіх. Як тільки ви почнете щось робити для молоді, ви не знайдете молоді. Як правило, молодь не несе гроші в культуру, а в кальянну. Те, що молодь пішла в кальянну – це наше з вами недопрацювання. Також варто продумати як зайняти людей старших 45 років, які сидять вдома. Вони точно знають, чого вони хочуть, але місто їм цього не пропонує. Хоча ці люди мають гроші і вони готові платити за якісні видовища”, – зауважила Марина Лібанова, директорка “Букініста”. 

У результаті обговорення вирішили, що у міста має бути чіткий та дієвий стратегічний документ, який сприятиме культурному розвитку. Тому ініціативна група спільно з міською владою розпочне роботу над пошуком ресурсів та експертів для його розробки.

Проект реалізується за підтримки Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку “U-LEAD з Європою”, що спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією. Програма співпрацює з Мінрегіоном у формуванні багаторівневої системи управління, яка є прозорою, підзвітною та реагує на потреби громадян.