Дайджести

Виборчий кодекс, депутатська недоторканність, кнопкодавство та енергетичний регулятор — що наголосували 17-20 грудня

На останньому в цьому році робочому тижні Верховної Ради депутати станом на п’ятницю прийняли 33 рішення. Ми вибрали для вас найважливіше — те, що рада ухвалила остаточно. Єдине, що потрібно, аби ці законопроекти стали законами — підпис президента. Рішення, про які ми пишемо сьогодні, — політичні. Вони значною мірою вплинуть на те, як буде розвиватись українська демократія.

Якщо ви споживачі комунальних послуг, виборці, народні депутати чи Генеральний прокурор, ці зміни для вас особливо важливі.

За що голосували депутати?


Прийняли виборчий кодекс з пропозиціями президента (0978)

На якому етапі: ухвалено.

На кого вплине: громадяни України, виборці, політичні партії та політики.

Що змінює: запроваджує пропорційну систему з відкритими регіональними списками для виборів до парламенту. Змінює систему місцевих виборів у населених пунктах, де проживає менше 90 тисяч осіб, на багатомандатну мажоритарку. Зводить в один кодекс три закони про вибори.

Що так: давня вимога громадянського суспільства та виборців; скасовує корупційну мажоритарку та дозволяє виборцям впливати на порядок проходження кандидатів. Робить гендерну квоту обов’язковою.

Що не так:

  • наступні місцеві вибори пройдуть за старим законом, одним із негативних наслідків якого було недопредставництво округів. До того ж, там була захована стара добра мажоритарка
  • є підстави для визнання кодексу неконституційним. Комітет, використовуючи пропозиції Президента, переписав кодекс, що позбавило інших депутатів можливості вплинути на текст. Тому було порушене їхнє право законодавчої ініціативи.

Які фракції підтримали: всі фракції і групи.


Обмежили депутатську недоторканність (2237)

На якому етапі: ухвалено.

На кого вплине: народні депутати та Генеральний прокурор.

Що змінює: скасовує погодження Ради на зняття недоторканності.

Що так: почали скасовувати депутатську недоторканність - від тепер притягнути депутата до відповідальності стало легше.

Що не так:

  • Генеральний прокурор буде єдиним, хто вирішуватиме, чи притягувати депутата до відповідальності, чи ні. Лише він вносить інформацію про злочин депутата до реєстру досудового розслідування та погоджує усі клопотання про затримання, арешт, обшук тощо;
  • депутат обов’язково має бути присутній у суді під час розгляду клопотань про його затримання та арешт. Втім, суд зможе розглянути клопотання і без депутата, але якщо той не з’явиться без поважної причини. Але що таке “поважна причина” у проекті не вказано. Таким чином депутати зможуть зловживати і затягувати процес.

Які фракції підтримали: "Слуга народу", "Опозиційна платформа - за життя", депутатські групи "За майбутнє" та "Довіра".


Ввели відповідальність за кнопкодавство (2148)

На якому етапі: ухвалено.

На кого вплине: народні депутати.

Що змінює: вводить кримінальну відповідальність для депутатів за кнопкодавство та штраф від 51 до 87 тисяч гривень. Проте головне, що це кримінальна відповідальність, а тому депутатів-”кнопкодавів” зможуть позбавляти мандатів. Зараз у Конституції є норма про особисте голосування народного депутата, за порушення якої вони не несли ніякої персональної відповідальності.

Що не так:

  • замість того, щоб ввести сенсорну кнопку і унеможливити кнопкодавство, депутати вводять кримінальну відповідальність
  • укупі з законопроектом 2237, про який ми розповідали раніше, означатиме, що Генпрокурор буде вирішувати кого притягати до відповідальності, а кого — ні. Тому лишається можливість зловживати — коли дуже треба буде, депутати зможуть кнопкодавити.

Які фракції підтримали: "Слуга народу", "Батьківщина", "Голос" та депутатська група "Довіра".


Зробили регулятора ринку енергетики незалежним від президента, але залежним від Кабміну (2490-1)

На якому етапі: ухвалено.

На кого вплине: споживачі комунальних послуг — громадяни та підприємці.

Що змінює: закон про регулятора комунальних послуг тепер відповідає Конституції. Регулятор буде підзвітний Верховній Ради і підконтрольний Кабміну. Призначати членів регулятора буде Кабмін. Раніше, президент та Верховна Рада могли формувати конкурсну комісію, а президент призначав членів регулятора.

Що так: позбавили президента права призначати членів регулятора. Також президент і Верховна Рада більше не будуть призначати членів конкурсної комісії з добору членів регулятора. Ці норми суперечили Конституції, оскільки ані президент, ані Верховна Рада таких повноважень мати не можуть. Їхні повноваження виписані в Конституції і не можуть бути розширені.

Що не так:

  • громадяни та журналісти більше не зможуть стежити за засіданнями конкурсної комісії з добору членів регулятора у прямому ефірі — трансляція та публічність забезпечували відкритість конкурсу. Тепер усе буде відбуватися за зачиненими дверима
  • регулятор втрачає свою незалежність: уряд зможе йому вказати, наприклад, що треба понизити чи підвищити ціну на електроенергію. Тому регулятор стане черговим механізмом для ігор політиків з виборцями та олігархами
  • уряд зможе звільняти членів регулятора за "порушення законів у сферах енергетики та комунальних послуг". Тобто формально, уряд зможе звільнити члена регулятора навіть за неоплачену платіжку за гарячу воду чи газ.

Які фракції підтримали: "Слуга народу", "Опозиційна платформа — За життя", "Батьківщина", депутатські групи "За майбутнє" та "Довіра".


Нехай у новому році крім швидких змін, ми отримаємо і якісні.

За деталями звертайтесь до наших експертів Олега Савичука (oleh.savychuk@gmail.com) або Назара Заболотного (nazar.zabolotnyi@gmail.com).