Аналітика

Що Рада на тижні нам готує: огляд законопроектів доступною мовою

Нинішня Верховна Рада хоче увійти в історію як "турборежимна". І хоч ще рано збирати статистику про те, скільки законопроектів написали та ухвалили діючі депутати, медійно вони старанно створюють собі образ парламентських трудоголіків, які не покладаючи рук працюють на благо країни.

Але кількість не завжди означає якість. Більше того, як показує практика, іноді депутати люблять приховати у поданих законопроектах скандальні правки чи норми, які грають на руку або особисто народним обранцям або стають козирами у політичних інтригах чи у великому бізнесі.

Щоб не потонути в усіх ініціативах "слуг"  Зеленського (і не тільки), ми пропонуємо спеціальні дайджести перед пленарними тижнями Ради, в яких аналізуватимемо найважливіші та найнебезпечніші законопроекти тижня. 

Наш перший дайджест присвячений потенційно токсичним пропозиціям на парламентських засіданнях 3-6 грудня.


Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг (2490-1, включення до порядку денного)

Стан розгляду: Перше читання

Для чого: Очевидно, законопроект виник через те, що Конституційний Суд визнав створення скандальної Нацкомісії з тарифів (НКРЕКП) неконституційним. Тому метою законопроекту є приведення профільних законів у відповідність із Конституцією та внесення деяких змін у роботу регулятора.

Що пропонують: перенести регулятор у сфері енергетики входить в орбіту органів виконавчої влади. Призначати членів регулятора на основі конкурсу буде Кабмін, а не президент. Зменшується зарплата членів регулятора, збільшується перелік підстав для проведення позапланових перевірок установ, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг тощо.

Ризики: Певна тінізація проведення конкурсу, за яким відбиратимуть членів регулятора: не буде відео-, аудіофіксації, трансляції наживо засідання конкурсної комісії та оприлюднення протоколів їх засідань.

Додаються норми, які дозволять регулятору розслідувати порушення на ринках  електричної енергії та природного газу. Але регулятор не може проводити розслідування, адже це не слідчий орган. Водночас це суто термінологічна невизначеність, якщо змінити формулювання - це не має стати проблемою.

Вердикт: Такий законопроект є необхідним, щоб рішення Конституційного Суду було виконане. На перший погляд, документ є якісним, хоч і потребує певного доопрацювання. Найважливіше те, як народні депутати та профільний комітет будуть його редагувати. 


Виборчий кодекс України з пропозиціями Президента України (0978)

Стан розгляду: Розгляд пропозицій президента

Для чого: В Україні вже багато років намагаються впровадити виборчу реформу, за якою вибори відбуватимуться за пропорційною системою з відкритими списками. Парламент попереднього скликання ухвалив Виборчий кодекс, утім Володимир Зеленський його ветував. І ось Верховна Рада збирається розглядати законопроект повторно, уже з пропозиціями президента.

Що пропонують: Після пропозицій президента Виборчий кодекс важко впізнати - його виклали майже повністю в новій редакції. Кількість статей скоротилась майже в половину, а те, що лишилось - було суттєво переписане або скорочене. Зокрема, з Кодексу були виключені норми, які регулюють діяльність Центрвиборчкому та державного реєстру виборців. Натомість ЦВК пропонують дозволити не допускати до виборів кандидата в президенти, якщо Служба безпеки надала відомості про причетність цього кандидата сепаратистської, терористичної, диверсійної чи розвідувально-підривної діяльності або інших дій, спрямованих на порушення недоторканності державного кордону України. 

Станом на зараз Виборчий кодекс виглядає як збірник законів про вибори президента, парламенту та органів місцевого самоврядування. На додачу, Зеленський зазначив, що перелік пропозицій не є вичерпним. Складно взагалі зрозуміти, що це означає, якщо Кодекс готовий до голосування. 

Ризики: Сумнівні моменти Кодексу є як у його тексті, так і в самій процедурі. Зеленський подав до кодексу загальні зауваження, а згодом зазначив, що перелік зауважень не є вичерпним. Тобто чіткого розуміння, що саме хоче змінити президент все ще немає. 

Порушення є і з боку профільного комітету Верховної Ради. Користуючись нагодою, нардепи переписали увесь законопроект. Таке робити не можна - Верховна Рада мала або прийняти пропозиції Президента, або пробувати долати вето, або відхилити законопроект. У подальшому, це буде підставою для визнання Виборчого кодексу неконституційним, адже в процесі не взяли участь народні депутати, що не входять до складу комітету.

Ризиковою є пропозиція, яка змусить ЦВК відмовляти в реєстрації кандидата за зверненням СБУ. Якщо Служба безпеки запідозрить кандидата в тероризмі або сепаратизмі, то ЦВК змушені будуть його зняти. Хоча пропозиція виглядає необхідною, але відповідні обмеження можуть відбуватись лише через суд. Інакше представники СБУ та ЦВК отримають гарний механізм для зловживань і недопуску “непотрібних” кандидатів. 

Альтернатива: Є три альтернативних шляхи, якими зараз може піти український парламент. Перший - попросити президента чіткіше окреслити усі його пропозиції і рухатися далі, як того вимагає закон. Другий - відхилити чинний проект Виборчого кодексу та зареєструвати новий. Звісно, цьому законопроекту доведеться пройти всі визначені законом стадії розгляду, утім, зважаючи на теперішні темпи парламенту, можна сподіватися на швидке вирішення проблеми. Останній варіант - подолати вето президента і ухвалити Виборчий кодекс у попередній редакції.


Про Бюро фінансових розслідувань (1208-2, друге читання)

Стан розгляду: Друге читання

Для чого: Запровадити новий центральний орган виконавчої влади, який має замінити собою податкову міліцію. Планується, щоб цей орган  запобігав, попереджав, виявляв, розкривав фінансові кримінальні правопорушення.

Що пропонують: Створити Бюро фінансових розслідувань (БФР), врегулювати питання щодо його кадрового та фінансового забезпечення, порядку діяльності, співпраці з іншими органами щодо боротьби із фінансовими кримінальними правопорушеннями.

Ризики: Найбільшим недоліком законопроекту є те, що його подали народні депутати, а не Кабінет Міністрів. Бюро фінансових розслідувань - центральний орган виконавчої влади і підзвітний уряду, а тому відповідний законопроект мав би подати саме уряд. 

Законопроект має неточності і суперечить Конституції та іншим законам. Зокрема  закону "Про державну службу" (щодо  того як призначати керівника Бюро фінансових розслідувань та щодо оплати праців працівників Бюро).

БФР пропонується зробити таким собі Великим Братом, який матиме доступ до всіх персональних даних громадян (які наявні у державних органів та реєстрів). Законопроект не має жодних обмежень щодо роботи із такою інформацією, тому Бюро зможе легко збирати інформацію щодо громадян та зловживати нею.

Вердикт: Проект потребує доопрацювання, при чому з боку Кабміну, а не Верховної Ради. Мають бути усунуті усі суперечності, які в подальшому можуть призвести до неконституційності законопроекту.