До Дня гідності та свободи народні депутати Микола Паламарчук, Артур Палатний та Олег Велікін зробили “подарунок” громадянам України. 20 листопада 2018 року вВони зареєстрували законопроект №9306, що є черговою спробою на законодавчому рівні криміналізувати наклеп. При цьому керівник фракції “Блок Петра Порошенка” Артур Герасимов заявив, що ця законодавча ініціатива народних депутатів є їхньою особистою і не представляє позицію фракції.

Законопроект встановлює кримінальну відповідальність “за умисне поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її ділову репутацію”. Максимальна санкція за такі дії, за задумом авторів, передбачає позбавлення волі до трьох років.

Це далеко не перша спроба під гаслом “боротьби з неправдивими відомостями” обмежити вільну політичну дискусію та створити “охолоджувальний ефект” при висвітлені журналістами проблем корупції, порушень прав людини, зловживання посадовим становищем та іншої інформації, що є предметом суспільного інтересу.

Невипадково аналогічні положення були передбачені “диктаторськими законами 16 січня”, які у 2014 році були внесені до парламенту Вадимом Колесніченком та Володимиром Олійником із фракції Партії Регіонів. Пізніше, у 2016 році, доповнити Кримінальний кодекс статтями про наклеп та образу пропонував вже інший народний депутат, тодішній власник телеканалу NewsOne Євгеній Мураєв, законопроект якого теж було знято з розгляду.

Нинішня спроба є дев’ятою від часу набрання чинності Кримінальним кодексом 2001 року. Викликає подив наполегливість, із якою народні обранці намагаються  повернути кримінальну відповідальність за поширення “неправдивих відомостей” і тим самим отримати імунітет від публічної критики. Автори законопроекту посилаються на досвід розвинених демократичних країн світу, де “практику подачі позовів до суду щодо засобів масової інформації не сприймають як спробу тиску, загрози згортання свободи слова та як обмеження свободи слова регуляції, а як превентивний механізм та захисту”. Однак забувають при цьому, що Європейський суд з прав людини визначив медіа “сторожовими псами”, тобто вартовими демократії, і в своїй судовій практиці встановив норму більшої відкритості для критики публічних осіб, при цьому допускаючи, що такі критичні матеріали можуть шокувати або викликати обурення.

Згадана у пояснювальній записці “подача позовів” є інструментом цивільного судочинства, що передбачає елемент змагальності в судовому процесі.  В Україні захист приватності, честі та гідності вже гарантований Цивільним кодексом України та Європейською конвенцією з прав людини. Це тонкі хірургічні інструменти зважування “права знати” та “свободи бути залишеним у спокої”, замість яких народні депутати, що виступають за криміналізацію наклепу,  пропонують встановити гільйотину.

Ми хочемо нагадати народним депутатам, що вони живуть та реєструють законопроекти не в Данії, Ісландії, Норвегії чи Швейцарії, а в Україні – країні з досить низькою довірою суспільства до судів та органів правопорядку.

З огляду на широкий простір для зловживань, які створюють такі законодавчі інструменти у країнах із проблемами забезпечення судового захисту прав людини, кримінальна відповідальність за наклеп та образу була скасована в Україні ще у 2001 році.

Ми звертаємось до народних депутатів із закликом не допустити внесення до національного законодавства рудиментних і недемократичних норм та не підтримувати законопроект №9306, а народним депутатам Миколі Паламарчуку, Артуру Палатному та Олегу Велікіну пропонуємо відкликати законопроект “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за наклеп” № 9306 від 20 листопада 2018 року.

Підготовку заяви ініціювала платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

Заяву підтримали:

Центр громадянських свобод

ГО OPIR.ORG

ГО “Центр UA”

Громадський рух ЧЕСНО

Центр інформації про права людини

ГО Інститут розвитку регіональної преси

Інститут демократії ім. Пилипа Орлика

ГО StateWatch

Медійна ініціатива за права людини

ГО Інститут масової інформації

ГО “Детектор медіа”

ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Центр демократії та верховенства права

НГО “Небайдужі”

Центр протидії корупції

Bihus.info

Лабораторія законодавчих ініціатив

ГО “Правозахисна ініціатива”

Академія української преси

Платформа прав людини

ГО “Лабораторія цифрової безпеки”

Центр економічної стратегії

Кримська правозахисна група

Національна спілка журналістів України

БФ “Восток-SOS”

Український інститут медіа та комунікації  

ГО “Разом проти корупції”

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Фундація DEJURE

Theinsider.ua

Харківська правозахисна група

Центр політико-правових реформ