У Полтаві розроблять підпрограму розвитку громадянського суспільства. Для цього планують створити робочу групу з представників громадянського суспільства і місцевої влади, яка працюватиме під керівництвом комунальної організації “Інститут розвитку міста”. Про це домовилися представники міської ради, виконавчого комітету та громадські активісти під час публічної консультації з заінтересованими сторонами, яку провела 22 жовтня ГО “Центр UA”. Представники міської влади й інститутів громадянського суспільства чи не вперше в історії Полтави заявили про готовність співпрацювати та налагодити неконфліктну комунікацію.

Полтава вже має достатньо прикладів того, як відсутність конструктивного діалогу між владою і суспільством призводить до гострих конфліктних ситуацій. Відтак минулого року мали місце трагічні події біля арки “Газетного ряду”: місцеві жителі і представники міської ради мали різні погляди на те, що має розташовуватися в арці житлового будинку в центрі міста. У ході акції протесту двоє активістів отримали ножові поранення, а саму арку містяни почали називати “кривавою”.

Також другий рік триває протистояння між активістами і владою через прибудову до будинку Дворянського зібрання. Останній є архітектурною пам’яткою, а капітальна споруда руйнує історичний фасад за висновками експертів. Влада ж вважала, що підприємцям навпаки треба дякувати, адже вони сплачують за оренду приміщень пам’ятки значну суму та ремонтують будівлю.

На думку учасників публічної консультації, ключова проблема полягає в тому, що інтереси великої групи громадян не представлені через низький рівень співпраці між громадянським суспільством та владою.

Аби громадськість могла довіряти владі, остання має дослухатися до думки активістів при розробці документів, вважає Максим Макуха з громадської організації “Еколтава”.

“Бажаний формат наскрізна експертна участь у розробці програм, за умови, що співпраця буде рівноцінною. Програмні, стратегічні документи міст мають розроблятися з урахуванням фактичної думки громадських організацій”.

З іншого ж боку, щоб влада могла довіряти активістам, останні мають бути експертними і надавати доцільні пропозиції, додає виконавчий директор “Інституту аналітики та адвокації” Юрій Ромашко.

“Велике питання у якості рекомендацій, які дає громадськість. І це питання стосується багатьох організацій. Всі хочуть впливати, бути залученими до процесу формування та втілення політики. Але не всі готові вивчати обговорюване питання і надавати змістовні пропозиції”.

Окрім низького рівня довіри існує проблема пасивності представників громадянського суспільства в ініціюванні програм. Голова ГО “Нова Полтава” Юлія Городчаніна наголосила, що потрібно працювати не лише з чинними організаціями чи об’єднаннями, а залучати тих мешканців, які зіткнулися з певними проблемами в місті і хочуть їх вирішити, хоча не знають в який спосіб.

Підтримала пропозицію залучати до роботи громадян, які жодного разу не брали участі в процесі формування політик координаторка ВГО “Інститут «Республіка»” Катерина Доровських.

“Має бути просвітницька програма. Коли залучаються громадські організації, експерти, які беруть на себе певні обов’язки, аби поїхати в навчальні заклади і розказати, як громадяни можуть впливати і долучатися до прийняття рішень. У свою чергу, влада має зробити доступну і зрозумілу інформаційну платформу. Заходячи на сайт міської ради, люди повинні сформувати уявлення, як вони і де реалізуватись”.

Юлія Городчаніна також додає, що при плануванні співпраці варто враховувати і наявність у місті органів самоорганізації населення та ОСББ. Органи самоорганізації населення мають великий потенціал, однак не можуть здійснювати господарську діяльність чи реалізувати проекти, бо не мають статусу юридичних осіб. Тому для початку має бути прийнята програма легалізації органів самоорганізації населення.

Фрагментарна і конфліктна комунікація між владою і громадою також ускладнює ситуацію. Комунікація відбувається переважно у мережі “Фейсбук” або на відкритих заходах. На засіданнях ради, наприклад, ЗМІ задають досить гострі питання і комунікація з боку влади перетворюється на захист репутації. Тому варто зосередити увагу на розробці спільних пріоритетів у розвитку міста і громадянського суспільства.

Важливо також, що сприяння розвитку громадянського суспільства не входить до пріоритетів розвитку міста. Ані в Стратегії економічного розвитку Полтави від Promis, ані в Стратегії розвитку Полтава 2030 від GIZ цей напрямок не окреслений.

На думку учасників консультації, вартувало б створити документ, що регулюватиме діяльність громадських організацій та визначатиме пріоритетні напрямки їхньої роботи. У той же час, стратегія розвитку громадянського суспільства однозначно має перекликатися з загальною стратегією міста. Тому і представники виконавчої влади, і депутати міської ради мають бути залученими до роботи і розуміти, що це не програма фінансування громадських організацій.

Заступниця міського голови з гуманітарних питань Людмила Бойченко запропонувала не розробляти окрему програму, а створити підпрограму:

“У місті працює 59 програм. Це дуже велика кількість. Є такі програми, в які можна внести доповнення. І не розробляти нову, а на базі якоїсь програми додати те, що б ми хотіли. Бо це додаткові кошти і додатковий час, якого в нас не так багато”.

“Я згодна з Вами абсолютно, що потрібно спочатку вивчати програми, потім дивитися, куди можна внести доповнення. Тому що правда дуже мало часу до 2019 року. Варто включити частину, підпрограму. А не розробляти нову програму”,  погодилася голова ГО “Яворина Полтавщини” Юлія Костенко.

Щодо форматів співпраці, учасники дискусії запропонували кілька варіантів.

Голова громадської організації “Нова Полтава” Юлія Городчаніна запропонувала сформувати дорадчий комітет для співпраці влади і громадськості:

“Громадська рада – це дуже ефективний формат партнерства. Виникають питання щодо складу чи дублювання задач. Краще запустити роботу тематичних дорадчих комітетів. Чи то при мерові, чи то при комісіях: з питань екології, з питань містобудування, з інших важливих питань, які постійно викликають супротив, багато незрозумілих питань”.

Юрій Ромашко припустив, що потрібно залучати громадські організації не лише до прийняття рішень, а й до аналізу політик. Влада має закладати кошти на фінансування аналітики і вступати з громадськими організаціями у прямі відносини замовник-виконавець:

“Необхідно створити механізм фінансування аналітики за бюджетні кошти. Аналітика – це оперативний інструмент щодо прийняття рішень для органу влади. Аналітика дає аргументацію, яка рішення є кращим та яке є більш ефективним”.

Людмила Бойченко підсумувала, що всі запропоновані формати мають сенс, адже доповнюють один одного. Аби їх робота була ефективною, треба визначити пріоритетність вирішення соціально важливих проблем.

“Є безліч громадських організацій, кожна з яких вважає себе найважливішою. Одна порушує проблеми безхатченків чи наркоманії. Інша – екологічні проблеми. Не вистачає ядра за яким закріплено право визначати першочергові задачі, що потребують вирішення. Мені здається, що цим може займатись Інститут розвитку міста».

Підтримав колегу і депутат міської ради Олександр Глазов. За його словами, Інститут розвитку міста зобов’язаний займатися цими питаннями, хоча наразі у цьому напрямку не все досконало:

“Спеціально для того, щоб налагодити комунікацію, була створена комунальна організація Інститут розвитку міста. У них чітко прописано в статуті, що вони повинні займатися налагодженням співпраці і взаємодії між владою, громадою і бізнесом. Це одна з основних задач, якими вони повинні займатися”.

Взяти участь у розробці підпрограми зможуть всі охочі із громадського сектору. Інформацію про можливість долучитися до робочої групи координаторка ГО “Центр UA” в Полтавській області Альона Гончаренко пообіцяла поширити через усі доступні канали комунікації.

“Як ініціаторка цього заходу зможу розробити драфт підпрограми. Я вже багато проаналізувала програм, які є в інших містах. Усі матимуть змогу ознайомитися з проектом та надати свої зауваження чи пропозиції. Після чого логічно перейти до формату робочої групи по написанню стратегії при Інституті розвитку міста”, – підсумувала активістка.

Пріоритетні напрямки підпрограми будуть обговорені та визначеними під час наступних публічних обговорень.