Вкрай важливо почати впроваджувати культуру донорства в Тернополі, зокрема, зосередити зусилля на збільшенні кількості регулярних донорів, скасувати вимогу необхідності обов’язкової прописки за місцем здачі крові, а також Тернопільському центру служби крові підписати меморандум про співпрацю з платформою ДонорUA – про це заявили учасники публічної консультації з заінтересованими сторонами, яку провела громадська організація “Центр UA” 19 жовтня 2018 року.

За даними Міністерства охорони здоров’я, в Тернопільській області за останній рік відбулось 10 донацій крові на 1000 жителів, в той час як у розвинених країнах щорічна норма — 33 донації. 

Учасники публічної консультації зазначили, що центром служби крові створюються перепони для потенційних донорів. Це зокрема, часта відсутність систем для забору крові, необхідність попереднього запису, відсутність можливості стати донором без місцевої реєстрації.

“Якось прийшли із знайомим здати кров: і хоча у нас жодних протипоказань не виявили, здати кров не дозволили, бо “немає систем”. Наступного разу, коли терміново треба було здати, нам сказали, що вартувало записуватись заздалегідь і запропонували прийти через місяць. А це робочий день, люди працюють, відпрошуються з роботи, в приватних компаніях зазвичай не виконується Закон про оплачуваний вихідний в день здачі і додатковий опісля. Такі дії з боку служби крові створюють незручності для донорів і відштовхують”, – зауважив один з учасників консультації.

“Ми можемо займатись популяризацією донорства, закликати людей здавати кров, якась частина піде, але їх завернуть в службі крові, бо немає прописки, немає систем. І так втратимо багато потенційних донорів”, переконана Ружена Волянська, голова “Громадського Руху”.

Учасники консультації переконані, що в сфері донорства гостро стоїть проблема прописки. В центрі служби крові люди без реєстрації в Тернополі чи Тернопільському районі не мають можливості стати донорами. Кров приймають тільки за місцем реєстрації. Це створює незручності для пацієнтів, які перебувають в лікарнях. Наприклад, людина з іншого району знаходиться на лікуванні в обласному закладі і потребує переливання крові. Її родичі не можуть здати для неї кров у Центрі служби крові, який знаходиться через дорогу, тому що прописані в іншому районі. Виходить, людині потрібно їхати в інше місто, аби здавати кров.

“Мій друг зіткнувся з ситуацією, коли у мами почалась внутрішня кровотеча, і він не міг здати їй кров через відсутність прописки. Він роками проживає в Тернополі, працює та сплачує податки. В екстреному режимі він почав шукати інших донорів, та, на жаль, пізно. Думаю це не поодинокий випадок. Я зателефонував у декілька обласних станцій переливання й у всіх відповіли, що приймають у людей з усієї області”, – зазначив підприємець Петро Беріт.

Координаторка платформи ДонорUA Аліна Міщук підтвердила, що в інших обласних центрах служби крові стати донором можуть люди зі всієї області, більше того, у Києві та Дніпрі приймають з будь-якою українською реєстрацією. Вона зазначає, що жодний офіційний документ не підтверджує того прикрого факту, який дуже поширений в регіонах – потрібна прописка тієї області, де люди можуть чи хотіли б здати кров.

Інші учасники консультації теж вважають цю вимогу недоречною.

“Відмова в донорстві, посилаючись на відсутність місцевої реєстрації  це абсурдний пережиток минулого. Інститут прописки давно скасований, крім того, наразі впроваджується медична реформа, тому сьогодні уже не існує медичної прив’язки до реєстрації. Більше того, не існує жодного нормативно-правового акту, який забороняє стати донором особі без локального місця реєстрації, тому будь-які відмови в медичних закладах, які супроводжуються аргументом щодо відсутності приписки є абсурдними“, – переконана Юлія Гесюк, постійний донор, представниця ВО “Автомайдан”.

“Люди в критичних ситуацій знаходять своїх друзів, а їм відмовляють. Інколи йде межа життя і смерті, треба рятувати людину, а крові немає. Коли ситуація критична, людина зустрічається з бюрократичною машиною“, – зазначила Ружена Волянська, голова “Громадського Руху”.

Натомість головний лікар центру служби крові Петро Лучанко вважає цю вимогу виправданою і посилається на наказ МОЗу №385, в якому зазначено “прийом донорів в закладах переливання крові проводиться на підставі документа, що посвідчує особу донора та його реєстрацію”. Тобто, немає жодної згадки про те, що кров не можуть здати люди без прописки.

Окрім того, в Законі України “Про донорську кров та її компоненти” в Статті 2 вказано, що “донором може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає протипоказань, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я”.

Такі обмеження існують з боку Центрів крові, тому що в Україні немає Національного реєстру донорів крові та/або її компонентів. Це в свою чергу означає, що немає єдиної всеукраїнської бази активних донорів і донорів, що тимчасово чи на постійній основі відведені від донорства. Тому отримати дані з ВІЛ/СНІД диспансеру чи венеричних диспансерів та інших областей, як виявилось, набагато складніше, ніж незаконно заборонити здавати кров.

Подібна проблема є не лише питанням Тернопільського центру крові, а й усієї державної системи. Допоки держава не створить Національний реєстр донорів крові та/або її компонентів, кожний донор матиме перепони на кшталт “прописка”.

Ми не знаємо, здорова людина чи ні, – пояснив Петро Лучанко, головний лікар служби крові – У Тернополі є єдиний реєстр осіб, які мають протипоказання до донорства. Ця база даних постійно поповнюється. Також інформацію щодо відведення від донорства надають лікувальні установи області: онкодиспансер, шкірвендиспансер тощо. Ми відмовляємо людям без прописки, адже люди можуть мати важкі хвороби і протипокази до донорства, а ми нічого не знаємо про цю людину”.

На консультації вдалось знайти певний компроміс, і головний лікар погодився приймати донорів, без тернопільської прописки, якщо вони будуть мати довідку від сімейного лікаря щодо відсутності протипоказань.

Заступник голови обласної ради Любомир Крупа зазначив, що медична реформа незабаром торкнеться Центру служби крові:

“В обласній раді піднімається питання про реорганізацію і покращення центру служби крові. Також ми можемо говорити про введення в штат людини, яка буде відповідати за реєстрацію, ведення і супровід, донорів і зв’язків з громадськістю”.

«Служба крові і швидка допомога – це ті екстренні напрямки медицини, від яких залежить життя людини. Зараз активно розвивається сімейна медицина, а по службі крові і швидкій – питання патове, є постійні нарікання. На певних етапах є перешкоди, їх не можна ігнорувати, а треба виправляти. Але поки до цього не дійшли, це має робитись згори. Є наказ в.о. міністра – ми працюємо, тому що поки наша свідомість ще не доросла до того, щоб ми хотіли щось змінювати самостійно”, – стверджує Олег Гусак, головний хірург управління охорони здоров’я ОДА.

Крім того, учасники публічної консультації обговорювали проблему “родинного донорства”, коли в пацієнтів та їх родичів в лікарнях змушують знайти донорів перед операціями та пологами.

«Нещодавно знайомій робили операцію, вона була в паніці, адже їй треба було шукати 2 донора перед операцією. Пацієнти не мають бігали і шукали кров, адже існує банк крові”, – зазначила Ружена Волянська, голова “Громадського Руху”.

Головний лікар служби крові Лучанко підкреслив, що це необхідність: “Якщо не будуть родичі хворих здавати, то завтра у нас не залишиться запасів. Це компенсація”.

“Ніколи пацієнт не чекає своєї черги на операцію, якщо він не знайшов донорів. Ми кажемо родичам і пацієнтам, що вони мають можливість поповнити банк крові, навіть якщо їм самим не потрібне переливання. Дев’ять з десяти не здають. Ми просто пропонуємо здати кров, коли людина йде на операцію”, – засвідчив Олег Гусак, головний хірург управління охорони здоров’я ОДА.  

Проте присутні зазначили, що з уст лікарів це звучить як “або помирай, або приведи донора”.

Учасники публічної консультації переконані, що необхідно підвищити кількість донорів та популяризувати донорство, для цього запропонували запустити широку інформаційну кампанію. Вони вважають, що слід максимально охопити усі можливі канали зв’язку та акцентувати увагу на розвінчуванні міфів, які у значній кількості побутують серед населення та відштовхують потенційних донорів.

“Триває медична реформа, тому до процесу інформування населення щодо важливості донорства мають долучитись й сімейні лікарі, які здатні найбільш правильно та доступно роз’яснити потрібний меседж населенню”, — вважає Юлія Гесюк, постійний донор, представниця ГО “Автомайдан”.

Поширення інформації про донорство необхідне і для того, щоб не витрачати даремно ресурси центру служби крові.

“Неприємно, коли витрачаються ресурси, люди здають кров, а потім її утилізують. Одна кроводача потребує певних витрат. Потрібна чітка співпраця громадських організацій і медиків, бо потенційні донори мають знати, як підготуватись перед тим чи як здати кров, щоб не було даремних затрат. Треба зробити донорство модним. Якщо ми будемо про це постійно говорити, то нехай десять з тисячі почують, але це теж стане результатом”, – переконаний Любомир Крупа, заступник голови Тернопільської обласної ради.

Олег Грушицький, координатор проекту “Донор – це ти”, в рамках якого незабаром запуститься інформаційна кампанія з популяризації донорства, зазначив:

“Людям треба пояснювати та показувати власним прикладом важливість регулярної здачі крові. Хорошим інформаційним поштовхом була б участь у акції відомих тернополян та лідерів думок. Будемо запрошувати відомих людей здавати кров та ділитись враженнями в соціальних мережах. Ми зі свого боку готові розміщувати соціальні білборди, постери, афіші та листівки по вулицях містах чи роздавати їх на акціях”.

Головний лікар Тернопільського центру служби крові Петро Лучанко підкреслив, що одна третя населення світу потребує донорської крові і ніхто не застрахований від ситуацій, коли може настати необхідність переливання крові. Він переконаний, що важливо збільшувати кількість регулярних донорів.

Учасники публічної консультації вважають, що частково перераховані проблеми здатне вирішити партнерство Центру служби крові з платформою ДонорUA.

“Таке партнерство найбільш оптимальне рішення комплексу проблем, які формувались впродовж тривалого часу і які тяжка бюрократична машина державних установ до сьогодні не здатна подолати. Платформа ДонорUA полегшить процес донорства, як для медичних працівників, так і для донорів. Підписання меморандуму про співпрацю даного ресурсу та служби крові може стати вдалим подоланням певної частини проблем донорства”, –- підкреслила Юлія Гесюк, яка користується даною платформою.

“ДонорUA це ресурс, створений громадськими активістами для популяризації теми донорства та реєстру дійсних донорів. Всім центрам переливання крові вже давно треба було співпрацювати з платформою та почати працювати над спільними викликами”, – наголосив Олег Грушицький, постійний донор.

Аліна Міщук, координаторка платформи ДонорUA перелічила переваги такого партнерства: “Це автоматизація процесів, адже бігати мають дані, а не люди. Наша платформа автоматизована ІТ-система рекрутингу й управління донорами крові, яка об’єднує лікарів, донорів, центри крові, реципієнтів і соціально-відповідальний бізнес. Рекрутинг працює на основі штучного інтелекту. Для донорів передбачені різні бонусні програми, що сприяє популяризації донорства”.

Головний лікар Центру служби крові Лучанко зацікавився таким форматом співпраці та зазначив, що підпише меморандум з платформою ДонорUA після того, як його прочитає юрист.

Учасники публічної консультації зауважили, що будуть стежити за обіцянками Лучанка і продовжать популяризувати донорство у своїх колах.