РЕФОРМИ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ

Парламентські вибори

Переважна більшість учасників консультацій підтримали запровадження на парламентських виборах пропорційної виборчої системи із відкритими списками.

На рівні Верховної Ради  рішення приймається політичною більшістю, що б там не говорили. Якщо депутат йде проти позиції фракції, його викидають, і він тоді прибивається до якоїсь групи, а група починає продавати голоси. Має бути пропорційна система, але виключно за відкритими списками. Якби народ мав змогу формувати списки, було би набагато менше олігархів, менше корпоративних інтересів.

Олександр Корінний, голова Новоукраїнської ОТГ

Лише декілька стейкхолдерів виступили за збереження чинної змішаної системи.

 Змішаної системи достатньо, але є умови. Треба впорядкувати закон про політпартії, аби вони грунтувалися на ідеологічній основі, мали осередки по всій країні та прозоре фінансування. Частина депутатів відповідає за всю країну, а мажоритарники відповідають за свій округ. Щодо формування списків – можна зробити обов’язковим праймеріз на парламентських виборах.

Максим Гуцалюк, Перша міська газета, м. Кропивницький

Разом із тим, учасники наголошували, що для ефективної роботи відкритих списків необхідно вирішити проблему внутрішньопартійної демократії.

Пропорційна виборча система або пропорційна виборча система з відкритими списками, але для цього треба змінити закон про політичні партії, бо зараз більшість партій є закритим клубом.

Будь-яка партія і лідер партії контролює свою політичну силу, він призначає керівництво нижчих ланок. Не член партії голосує і обирає шлях партії, а це спускається згори.

Стимулювання внутрішньопартійної демократії, сьогодні члени партій подекуди навіть не знають, що вони члени партій. Для цього треба відкрити самі політпартії – статути партій сьогодні не виконуються, контролювати їх виконання ніхто не може і не хоче. Потрібно контролювати виконання статутів. Вся інформація про партію має бути відкритою і контролюватися.

Дмитро Сінченко, голова Асоціації політичних наук, м. Кропивницький

Має бути внутрішньопартійна демократія, а не грошовий підряд. Сподіваємось, що закон про держфінансування партій на це вплине, на наступних виборах побачимо.

Дмитро Якимчук, Transparency International Україна

Також учасники консультацій наголошували на потребі мотивації виборців, особливо молодого віку, відповідальності партій та якості партійних програм. Підняли також тему партійного фінансування. Один з учасників запропонував знизити прохідних бар’єр на виборах до 2%.

Має бути вимога відповідальності партій за передвиборчі обіцянки. Мають бути прописані механізми. Наприклад, якийсь орган має це відстежувати та публічно інформувати, оскільки партії дуже швидко забувають те, що вони пообіцяли.

Досить складне питання – це питання ідеологічної суті партій. Треба, щоб та чи інша партія чи структура несла ті чи інші цінності. Також потрібні конкретні параметри щодо чітких вимог до програм партій – із конкретними цифрами та показниками.

Руслан Стадніченко, політичний експерт

Щодо фінансування – дуже гарна система в Польщі, коли будь-який виборець може віддати частину свого податку на доходи фізичних осіб – на фінансування тієї партії, яка йому подобається.  Стосовно програм – це мають бути SMART програми.

Дмитро Сінченко, голова Асоціації політичних наук, м. Кропивницький

Місцеві вибори

Щодо місцевих виборів, більшість учасників підтримали запровадження мажоритарної системи із правом самовисування на рівні села та селища. Також більшість стейкхолдерів виступили за пропорційну систему на обласному рівні. Щодо інших рівнів, думки учасників розділилися.

Політики на рівні села і селища немає, людей обирають за тим, що ти зробив, а не за партією. Плюс ми втрачаємо багатьох людей, молодих і креативних, які могли би бути місцевими депутатами, але не хочуть іти в партії. Однозначно треба повернути самовисування. Сільська, селищна, міська рада – до обласного, там можна дискутувати – виключно мажоритарка.

Олександр Корінний, голова Новоукраїнської ОТГ

В ОТГ вони обирають конкретну людину з конкретним бекграундом незалежно від партії. У нас зараз в міськраді обрали депутата, він не виконує рішень партії, а вона не може її відкликати. Мажоритарка та самовисування. 65% не довіряє жодним партіям, бо хіба людина заходить в партію і здає тест на знання повноважень МС, у партії є механізм перевірки цих людей? Село і навіть район – їм байдуже до партій, там уже партія зацікавлена заманити до себе кандидата.

Ганна Коломієць, громадська діячка  

Щодо виборчої системи на місцевому рівні – логічно продовжити пропорційну як мінімум на рівні обласному і, дискусійно, на районному рівні. Чи включати сюди міста обласного підпорядкування – теж дискусійне питання. На сільському рівні простіше мажоритарка.

Павло Топчій, Сила людей

Село, район і ОТГ – потрібна виключно мажоритрка.

Максим Гуцалюк, Перша міська газета, м. Кропивницький

Також один з учасників підняв питання пов’язаності виборчих комісій із партіями.

Виборчі комісії мають не бути пов’язаними із партіями. Комісії мають якимось чином формуватись на конкурсній основі, але брати в комісію людину, яка з трудом пише своє прізвище, це маразм. Також людина має знати, що за порушення настає кримінальна відповідальність.

Заступник голови райради

Громадянська освіта

Учасники консультацій звернули увагу на те, що важливою запорукою успішною реалізації реформ демократизації має бути якісна громадянська освіта на рівні шкіл та університетів. Разом із тим, думки щодо шляхів її запровадження розділилися.

Одна з учасниць висловилася за те, що інформаційні кампанії з громадянської освіти мають реалізовувати громадські організації та політичні партії, оскільки вони зацікавлені в якості виборців.

Однак інші учасники виступили проти залучення політичних партій та за посилення якості освіти загалом.

Відкрити школи для партій – це шкідливо, школа має бути відділена від релігії та політики.  Коли ми хочемо підняти в нас рівень громадянської свідомості, треба через ВРУ вирішити, щоб соціологія, політологія, філософія були не виборними, а обов’язковими дисциплінами у вищій школі, бо виходить, що ми виховуємо об’єкт для маніпуляції. Науковий підхід є найбільш дієвим.

Так, у школах США є окремий курс громадянської освіти. Але школах США також є уроки політології і соціології, а в нас цілі науки випали із вивчення.

Едуард Клюєнко, соціолог

Контроль за використанням публічних фінансів

Учасники консультацій наголосили, що значними проблемами є низька зацікавленість громадян у темі, а також відсутність стратегій розвитку міст.

Для ефективного фінансового контролю люди мають бути зацікавленими. Треба законодавчо закріпити – 5% від бюджету розвитку йти на бюджет участі. Бо в людей горіли очі, коли вони подавали ці проекти, і деякі з них стосувалися усього міста, і це залучило громаду, конкурсанти між собою змагались.

Мають бути обов’язково прийняті стратегії розвитку міст, під стратегії середньотермінові програми, і незалежно від зміни політичної ситуації вони мають виконуватись. Певні міста, які це хочуть, уже це зробили, але іншим містам треба пришвидшити, підштовхнути їх до того.

Павло Топчій, Сила людей

Також прозвучали думки щодо різкого зниження порогу закупівель в системі ProZorro, а також запровадження винагороди для викривачів корупції, залежно від суми коштів, які було збережено для бюджету.

 

Матеріал підготував:

Антон Кушнір, полісі-аналітик ГО «Центр UA»