В рамках всеукраїнського туру «ЗміниТИ» ГО «Центр UA» у партнерстві з Реанімаційним Пакетом Реформ і Міністерством охорони здоров’я консультувалися з громадами по всій країні щодо «реформ демократизації» – змін, які зможуть зрушити з місця чинну систему. Це реформи у чотирьох сферах: доступу до політики, що забезпечить зміну політичних еліт, контролю за використанням публічних фінансів, який зробить витрати коштів платників податків ефективними, доступу до прийняття рішень, що дасть громадянам можливість впливати на своїх представників у міжвиборчий період, та системи охорони здоров’я, яку за повним циклом публічної політики почало реформувати профільне міністерство. 14-15 червня ми консультувалися про реформи в Івано-Франківську, Коломиї та Калуші.

РЕФОРМИ: ЧОГО ВИМАГАЄМО

Виборча система на парламентських виборах

Для парламентських виборів учасники консультації в Івано-Франківську підтримали пропорційну систему з відкритими регіональними списками, прийняти яку вже давно пропонують українські громадські організації й міжнародні експерти.

«Якщо говорити про систему – це пропорційка з регіональними відкритими списками. Вона посилить внутрішньопартійну конкуренцію і вплив виборців на те, хто конкретно пройде до Верховної Ради. Немає підстав сперечатися. Це пропонувалося ще у 2012 році, але парламент тоді завалив».

Іван Маруняк, Громадянська мережа ОПОРА

Виборча система на місцевих виборах

Пропорційну систему з відкритими списками пропонували також запровадити і на місцевих виборах на рівні області й великих міст, а на рівні районів і малих міст – багатомандатну мажоритарку з можливістю самовисування. Основна претензія до чинної системи – відсутність представників від окремих округів.

Окремо наголошувалося, що навіть зміна виборчої системи лише частково вирішує проблему представництва, оскільки в місцевому самоврядуванні непропорційно значною є роль виконкомів.

«Нам треба змінювати не виборчу систему, а систему місцевого самоуправління як таку. Та система рад, коли при них є виконком, якщо це місто, – це радянська система. Ми обираємо раду, зараз у нас 42 обранця, а в той же час у виконкомі – 12 людей, які вирішують фінансові, земельні питання. Треба муніципалітети, щоб ми не обирали 42 депутата, які там безплатно нібито, а щоб ми обирали одразу муніципалітет, виконком, яких ми можливо будемо частково оплачувати».

Мирон Дмитрик, аналітичний центр «Стик»

Інша значна проблема представництва – залучення до місцевої політики громадян, які мешкають не за місцем реєстрації.

«Зараз права голосувати на місцевих виборах позбавлені переселенці. Це треба вирішувати на всеукраїнському рівні, бо суд визнає їхнє право голосувати, але механізму немає. Згідно з дослідженням, 78% переселенців не збираються повертатися назад, навіть якщо ситуація нормалізується. Ці люди працюють, сплачують місцеві податки, створюють власні ГО – переселенці дуже активні, багато роблять для місцевої громади, а впливати на місцеву владу не можуть. Люди живуть тут вже не рік і не два».

Лариса Пантелюк, ГО «Українці Донбасу і Криму»

Для місцевих виборів розглядали можливість подовжити строки виборчої кампанії до 90 днів, оскільки формальні процедури, налагодження роботи виборчих комісій займають певний час, який мав би бути використаний для агітації.

Передвиборча агітація

Крім проблем з представництвом існує також суттєва проблема браку безпосереднього спілкування між виборцями і кандидатами, яке зазвичай відбувається за посередництва політичної реклами.

«Проблема в тому, що виборець говорить і живе не своїм розумом, а фразами з телевізора. Тому я прихильник або різкого обмеження, або повної заборони виборчої реклами. Тоді кандидати будуть змушені йти до виборця. Зараз доходить до того, що у 2015 році люди не могли обійти маленький округ, а наймали агітаторів».

Іван Маруняк, Громадянська мережа ОПОРА

Не знімається ця проблема і після того, як кандидати потрапляють до виборних органів влади.

«Якщо дивитися на меседжі до виборців, то місцева політика – це господарка. В Івано-Франківську є 12 округів, які не мають жодного депутата. Для партій і кандидатів – це величезні можливості для самореалізації, але там немає нікого, хоча висувалися понад 30 кандидатів. Два роки їх уже там немає, а знову вони прийдуть за 4-3 місяці до виборів, скажуть, у мене тут мама живе, ось лавочку поставив».

Михайло Джогола, Центр політичних студій та аналітики «Ейдос»

Доступ до прийняття рішень

Чинні механізми доступу до прийняття рішень учасники консультацій оцінили як неефективні. Громадські ради через специфіку свого утворення (передусім відсутність чітких кваліфікаційних вимог до їхніх членів) та обмеженість їхніх повноважень консультаційно-дорадчою функцією неспроможні суттєво впливати на роботу місцевої влади. Електронні петиції не працюють через відсутність запобіжників від зловживань і штучного «накручування» голосів.

«Має бути реєстрація, підтвердження особи або ЕЦП, або банківською ІД. Не можна анонімно подавати. Друге – повинна бути чітко сформульована система подання петицій, щоб не можна було подавати петиції, які не входять до повноважень відповідних органів. Третє – механізм уникнення дублювання петицій, щоб можна було об’єднувати схожі петиції».

Мирон Дмитрик, аналітичний центр «Стик»

З результатами консультацій з медичної реформи можна ознайомитися за посиланням.

Матеріал підготував:

Єгор Поляков, полісі-аналітик ГО «Центр UA»