Задекларувавши курс на євроінтеграцію, Україна взяла на себе зобов’язання впроваджувати європейські стандарти врядування. Європейське врядування має важливу особливість, яка нечасто зустрічається в українській політиці: рішення державного значення впроваджуються здебільшого успішно, оскільки кожна реформа спрямована на вирішення конкретної проблеми й має вимірювані індикатори, за якими оцінюється її втілення. Підготовка такої реформи потребує часу, і не лише тому, що потрібно підрахувати бюджет чи підготувати план дій, а передусім тому, що будь-яка значна зміна вплине на життя великої кількості людей, інтереси яких треба врахувати. Ці інтереси уряди країн Заходу враховують через консультації з заінтересованими сторонами в рамках повного циклу вироблення публічної політики. Суть цього алгоритму розробки рішень дуже проста: всі важливі проблеми і рішення треба проговорювати з людьми, яких вони стосуються.

Через повний цикл вироблення публічної політики почала працювати ГО «Центр UA». У рамках всеукраїнського туру «ЗміниТИ» ми консультуємося з громадами по всій країні щодо «реформ демократизації» – тих ключових змін, які зрушать з місця чинну систему. Це реформи у чотирьох сферах: доступу до політики, що забезпечить зміну політичних еліт, контролю за використанням публічних фінансів, який зробить витрати коштів платників податків ефективними, доступу до прийняття рішень, що дасть громадянам можливість впливати на своїх представників у міжвиборчий період, та системи охорони здоров’я, яку за повним циклом публічної політики почало реформувати профільне міністерство. 24-27 травня ми консультувалися про реформи у Миколаєві, Вознесенську та Первомайську.

РЕФОРМИ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ

Виборча система на парламентських виборах

Більшість учасників консультацій на Миколаївщині підтримали перехід на пропорційну систему з відкритими регіональними списками. Основних аргументів на її користь озвучували два: зменшення корупції – підкупу виборців у випадку мажоритарних округів і купівлі прохідних місць у випадку пропорційної системи з закритими списками – і більш узгоджена робота парламентарів.

«Коли голосують за партію, то в 90% дивляться лише на першого кандидата у списку. Грошові тузи розташовуються десь з 10 по 30 місце, прохідне місце коштує 20 мільйонів. Так не має бути. Ми нікуди не дінемося від політизації, але з регіональними списками ми принаймні матимемо апробацію людей, яких партія пропонує в області».

Михайло Тульський, регіональне представництво
Асоціації міст, Миколаїв

«Однозначно потрібна пропорційна система з відкритими списками. Політика – це управління, командна робота. Дивишся на команду, їхню програму і розумієш, яке бачення для країни вони мають».

Євгенія Матейчук, Демальянс, Миколаїв

«Те, що депутати Верховної Ради сьогодні мають кошти на роботу в округах, – неправильно. Парламент повинен займатися законотворчою діяльністю, а фінансувати ремонт каналізації – це пряма корупція».

Олександр Малицький, Миколаїв

Окремі учасники, втім, скептично зауважували, що за чинного розвитку партій і освіченості виборців зміна системи не дасть значних позитивних результатів.

«Зараз треба зберегти змішану систему. У нас немає таких партій, як існують в демократичному світі. Через «мажоритарників» люди принаймні можуть просувати інтереси свого конкретного виборчого округу, а коли була пропорційна система, не було краще».

Вадим Мельников, ГО Аналітичне правозахисне
об’єднання «Викривач», Миколаїв

«Система не має значення, має значення обізнаність людей. Якщо кандидат обіцяє те, що не може реалізувати в межах повноважень, а тільки прямо заплатити зі своєї кишені, а люди на це купуються, то починати треба з освіти».

Сергій Бондарчук, секретар Первомайської міськради

Щоб покращити роботу виборних органів, у Миколаєві пропонували також ідею скоротити строк каденції депутатів.

«Я мав нагоду спостерігати за роботою політиків і партій, і коли в них багато часу – вони розслабляються. Треба скоротити каденцію хоча б до 4 років».

Михайло Анатоленко, Аналітичний центр
«Перспектива», Миколаїв

Виборча система на місцевих виборах

Чинну систему виборів до місцевих рад на Миколаївщині не підтримують. Два головних недоліки – відсутність представників по ряду округів і надмірна залежність місцевої політики від стосунків партій на центральному рівні.

«На місцях політика взагалі ні до чого, депутати приходять і прапорами махають, а це хазяйська робота».

Ігор Івануна, депутат Миколаївської облради

Замість неї присутні пропонували перейти або на мажоритарну систему, або на відкриті партійні списки. Перевага «мажоритарки» – можливість самовисування, міцніший зв’язок депутата з виборцями свого округу й менша залежність від партій.

«Зараз місцеві ради заполітизовані настільки, що нічим не займаються крім виконання вказівок зверху. Я би хотів, щоб ми максимально збільшили доступ громадянина до виборів – дозволили самовисування. Зараз люди знають, хто активний, і якщо навіть приймуть гречку, то проголосують за бібліотекарку чи бухгалтера, яких справді знають. Тому для міст до 20 тисяч – «мажоритарка». Для великих міст та обласних центрів – можна зробити відкриті списки, але щоб усі округи були представлені. Для обласних центрів, можливо, повернути змішану систему».

Михайло Тульський, регіональне представництво
Асоціації міст, Миколаїв

Натомість прихильники пропорційної системи підкреслювали, що справжні партії в Україні з’являться тільки тоді, коли матимуть сильні регіональні осередки.

«Якщо депутат лобіюватиме інтереси свого округу, а не всього міста чи села, то це конфлікт інтересів. Політику треба відокремити від фінансів. Уся Україна повинна жити однаково і добре. Якщо ти політик, то повинен мати команду, яку знаходиш до виборів. Одна людина нічого вирішити не може – лише подати думку, але сама не пролобіює».

Сергій Бондарчук, секретар Первомайської міськради

Окремі учасники консультацій також пропонували знизити на місцевих виборах бар’єр до 3%, щоб покращити представництво, і запровадити обов’язкове навчання для депутатів місцевих рад, щоб вони могли ефективно виконувати свої повноваження.

Покарання за порушення на виборах

Окремо піднімалося питання невідворотності покарання за порушення на виборах, особливо в частині підкупу виборців.

«Було б ідеально змінити і кримінальне законодавство, і Адміністративний кодекс, щоб не повторилася ситуація, як на 205 окрузі. Як саме – це вже треба домовлятися, зокрема і з правоохоронцями. До певної межі – штраф, вище – кримінальна відповідальність».

Дмитро Баштовий, громадський консультант ОПОРИ
в Миколаївській області

«Штрафи не будуть дієвими: якщо людина може купити округ, для неї не є проблемою заплатити. Якщо є докази, що був підкуп за таку особу, виборча комісія має знімати її з виборчих перегонів».

Олександра Куліш, УКРОП, Миколаїв

Контроль за витратами публічних коштів

Збільшувати ефективність витрат коштів платників податків учасники консультацій пропонували як через зміни в контролі за цими витратами, так і через заохочення для розпорядників коштів. Серед можливих заохочень – премії чи відсоток від зекономлених коштів.

«Треба запровадити стимулювання економії, матеріально зацікавити в цьому працівників бюджетних установ. Крім того, дозволити переносити кошти на наступний бюджетний рік, бо під кінець року починають робити ремонти, класти асфальт на сніг тощо, щоб їм не зменшили фінансування».

Вадим Мельников, ГО Аналітичне правозахисне
об’єднання «Викривач»

Інший суттєвий крок до більшої ефективності – прозорість: відкриті засідання комісій і сесії місцевих рад, деталізовані публічний бюджет і публічні програми в електронній формі.

Доступ до прийняття рішень

Усі учасники консультацій на Миколаївщині підкреслювали, що чинна ситуація з впливом громадян на вироблення і прийняття рішень місцевою владою є незадовільною. Проблема є як з загалом низькою активністю громадян, так і незацікавленістю виборних органів залучати громаду.

Електронні петиції в тому вигляді, в якому вони є, виявилися неефективними. У Миколаєві, наприклад, навіть ті з них, які набирають 1000 голосів, розглядаються спочатку на комісіях і в результаті не доходять до голосування на сесії. Громадські слухання проводяться нечасто й з вкрай обмеженим запрошенням громади.

Щоб виправити цю ситуацію, в Миколаєві пропонували зобов’язати всі органи місцевого самоврядування запровадити певний визначений набір інструментів залучення громади і вимог до реалізації цих інструментів, а не залишати все на розсуд місцевих рад.

«В Миколаєві дуже мало інструментів. За 2 роки було проведено всього 2 загальноміських громадських слухання, ініціатив у положеннях немає, загальних зборів громадян – немає. Інструменти, які закладені законодавством на національному рівні, мають бути обов’язковими для всіх місцевих рад».

Євгенія Матейчук, Демальянс, Миколаїв

Інший суттєвий інструмент, якого бракує, – місцевий референдум, який наразі взагалі не передбачений законодавством.

«Є складні питання, які стосуються цілого мікрорайону, наприклад, – кладовище, ущільнення забудови тощо, і влада повинна мати можливість надрукувати бюлетені й провести референдум».

Михайло Тульський, регіональне представництво
Асоціації міст, Миколаїв

Щоб заохотити громадян бути більш активними, учасники консультацій пропонували змінити освітні програми з правознавства і політології в більш практичний бік, зокрема зробивши акцент на питанні участі в місцевій політиці.

З результатами консультацій з медичної реформи можна ознайомитися за посиланням.

Матеріал підготував:

Єгор Поляков, полісі-аналітик ГО «Центр UA»