Що хочуть «ЗміниТИ» громади Харківщини:

успіх реформ — у активності громад
Реформи, що відбуваються в Україні, зазвичай проходять за аналогією до перебігання мінного поля без міношукачів — ніхто не знає, чи хтось з реформаторів досягне успіху, чи підірветься на міні суспільного невдоволення і нерозуміння. Перетворення агресії та критики змін в чіткі позиції, навколо яких об'єднаються громадяни — головне завдання, яке поставила перед собою команда Центру UA у всеукраїнському турі #ЗміниТИ.
Реформи, що відбуваються в Україні, зазвичай проходять за аналогією до перебігання мінного поля без міношукачів
Спільноти Харківщини рішуче налаштовані на успішні зміни і вже активно долучились до формування національної політики медичної реформи. Своїм досвідом та картою підводного каміння втілення змін у системі охорони здоров'я на місцевому рівні, забезпеченні рівного доступу до політики та залученні громадян до прийняття рішень ділились громади Харкова, Первомайського та Люботина.
Реформи: що втілюємо
Забезпечення якісної медичної допомоги усім громадянам України є базовим пріоритетом реформ, які здійснює Міністерство охорони здоров'я. На цьому акцентував увагу заступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський під час публічної консультації з медиками Харківщини. Він окреслив ключові елементи створення єдиного медичного простору, що надасть рівні можливості отримання кваліфікованої медичної допомоги незалежно від професійної діяльності чи територіальної приналежності українців.
«Ми на найвищому рівні говоримо зараз про створення єдиного медичного простору, коли кошти будуть розподілятися з одного місця, і всі, незалежно від того, чи людина нацгвардієць, чи прикордонник, зможуть отримати якісну допомогу і це буде регулюватись з одного центру»

Олександр Лінчевський
заступник в. о. міністра охорони здоров'я
Задекларована Міністерством охорони здоров'я реформа первинної ланки надання медичної допомоги знайшла підтримку в лікарської спільноти Харкова. Однак все ще існує колосальний дефіцит живого спілкування між представниками міністерства та лікарями і управлінцями закладів охорони здоров'я на місцях.
Внаслідок відсутності постійної двосторонньої комунікації щодо етапності та безпосередніх механізмів втілення реформи між центральним та місцевим рівнями прийняття рішень, в обох сторін процесу реформування виникає необґрунтоване протистояння.
«Втілювати реформи доведеться всім нам – керівникам закладів, департаментів, лікарям. Чому міністерство освіти займає позицію, де вони підтримують своїх, а МОЗ веде роботу для зниження престижу лікаря? Нас постійно звинувачують в тому, що ми саботуємо реформу. Ми не проти реформи. Діалог буде тоді, коли будемо розуміти, що ви нас розумієте і підтримуєте, що ви нас не вважаєте непрофесійними. Так, ми хочемо розуміти, як покроково все буде йти. Ми готові до нормальної і ефективної роботи»
Олена Благовіщенська, голова обласного комітету Харківської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я
Харківська експертна група з підтримки медичної реформи переконана, що на Слобожанщині представники зацікавлених сторін знають набагато більше про реформу, ніж у інших регіонах. Піонером успішного реформування муніципальної медицини стало місто Чугуїв, де зміни втілюються не за кошти з державної субвенції, а з міського бюджету та тих фондів зовнішніх партнерів. Чугуївська міська рада вже проголосувала за автономізацію закладів надання медичних послуг і 7 квітня мешканці міста вперше публічно обрали своїх сімейних лікарів.

Представники Харківської експертної групи сподіваються, що історії успіху реформування медицини в Чугуєві вмотивують інші спільноти Харківщини до запровадження змін і зменшать рівень скепсису та протидії реформі в інших містах області.
« Внаслідок децентралізації громади задумуються над тим, як змінити свій рівень життя на краще. Ми починали з того, що поїхали у всі регіони, де проходили пілотні проекти реформи. Я б хотіла ходити в амбулаторію, яку я бачила в Вінниці. Те саме – у Вознесенську. Ми дивились, що люди змогли зробити і яких помилок вже можна уникнути. Питання, яке ми задавали: хто з вас був за те, щоб провести зміни? Тепер, через 4 роки, хто з вас хоче повернутись назад? І ніхто з лікарів не хоче»
Олена, Харківська експертна група
Однак ряд питань, які турбують медиків в реалізації реформи на місцях, є спільним для усіх громад, з якими ми вже проконсультувались в рамках туру #ЗміниТИ.
Розподіл відповідальності за фінансування медичної галузі
Як для органів місцевого самоврядування, так і безпосередньо для лікарів-управлінців залишається незрозумілим механізм фінансування медичної галузі в рамках реформи децентралізації.
«Концепція реформування фінансування розподіляє повноваження між центральними і місцевими органами самоврядування. Які повноваження залишаться за місцевими громадами? Який буде чіткий розподіл?»
начальник міського відділу охорони здоров'я, Люботин

Микола Бакшеєв
міський голова Первомайського
«Медицина – це найдорожча сфера, яку сьогодні утримує наш бюджет, бо державний бюджет її повністю не забезпечує. Я як мер міста, довиконую функції держави, які вона не виконала. Я міг би ці гроші скерувати на інші потреби. 60% мешканців міста мають претензії до рівня медицини, це найдорожча штука, яка при цьому ще й неефективна»
Госпітальні округи
Для органів місцевого самоврядування складним залишається процес формування госпітальних округів, адже непопулярні рішення про реорганізацію міських закладів охорони здоров'я безсумнівно наштовхнуться на суспільне невдоволення.
«Ми прихильники створення госпітальних баз. Але ж ви розумієте, ментальність громади така, що позбутись лікарні – це велика проблема. Люди, які тут живуть – це переважно пенсіонери, яким нікуди буде піти «прокапатись». Для місцевої влади буде дуже складно вирішити, в якому вигляді залишати цю лікарню»
Геннадій Швайка, Первомайський ЦПМСД

Мешканці Люботина налаштовані радикально відстоювати свої інтереси в процесі визначення опорних лікарень в своєму госпітальному окрузі, зважаючи на відсутність чіткого розподілу повноважень між госпітальними радами та обласним департаментом охорони здоров'я.
«Ми прихильники створення госпітальних баз. Але ж ви розумієте, ментальність громади така, що позбутись лікарні – це велика проблема. Люди, які тут живуть – це переважно пенсіонери, яким нікуди буде піти «прокапатись». Для місцевої влади буде дуже складно вирішити, в якому вигляді залишати цю лікарню»
Денис Арман, член "Східного корпусу", Люботин
Первинна ланка: господарювання, кадрове забезпечення та регламентація роботи лікаря
Поширеною в регіоні є пересторога, що зміна форми господарювання закладу охорони здоров'я зумовить зміну форми власності.

Микола Бакшеєв
міський голова Первомайського
«На сьогоднішній день ми приймаємо рішення про переведення закладів із бюджетної установи на некомерційне комунальне підприємство. Ми маємо ризик, що люди можуть не захотіти ходити до наших лікарів. Велика частина наших громадян зараз їздить на третій рівень у Харків, хоча я вважаю, що лікарі в нас є. Чи є механізм повернення назад до комунальної власності?»
Зміна форми господарювання необхідна лише для забезпечення більшої фінансової свободи лікарень
Олександр Ябчанка, експерт медичної групи Реанімаційного пакету реформ вкотре спростував цю думку, запевнивши, що заклади охорони здоров'я, які є у власності громади, і надалі залишатимуться комунальними.
Цю тезу підтверджували і головні лікарі, які вже здійснили перехід на некомерційну форму господарювання, наголошуючи на економічній доцільності цієї зміни.
«Всі лікарні мають бути комунальними некомерційними підприємствами. Навіть при цьому мінімумі автономізації, що в нас була, фінансово це набагато легше»
Олена Кандаурова, головна лікарка КП "Люботинська центральна міська лікарня"
Медичні управлінці регіону також звертали увагу на те, що оскільки немає ціни медичної послуги, нема можливості ефективного фінансового планування.
«Є договір між лікарнею і міською владою – нема ціни послуги. Якщо б ми знали ціну за те, скільки коштує апендицит, ми могли б спланувати наші бюджети. Ціна послуги по всій Україні буде однакова?»
Олена Кандаурова, головна лікарка КП "Люботинська центральна міська лікарня"
Окрім питань ефективного планування, перед закладами охорони здоров'я постала проблема відсутності відповідних форм фінансової звітності, які б відповідали оновленому господарському статусу цих лікарень.
«Ми не бюджетна установа, але 90% коштів ми отримуємо з бюджету. І дехто нас вважає бюджетною організацією. І всі звіти в нас йдуть як від бюджетної установи. Потрібні якість зміни Мінфіну щодо нової форми звітності»
Олена Кандаурова, головна лікарка КП "Люботинська центральна міська лікарня"
Окремим блоком обговорення на консультаціях на Харківщині були питання кадрового забезпечення сімейними лікарями.
«Існує кадровий дефіцит, особливо на периферії. Якщо зараз рекомендована кількість пацієнтів 2000, то на сьогодні один лікар обслуговує 4-5 тисяч. Що робити з асоціальною категорією населення, які роками не ходять до лікаря?»
сімейний лікар, Харків
У Люботині наголошували на необхідності запровадження відкритих реєстрів актуальних вакансій в медичній сфері, оскільки за словами місцевих активістів керівники медичної галузі в регіоні розподіляють посади лікарів певних спеціальностей на власний розсуд.
«І коли вже МОЗ зробить прозорим реєстр вільних вакансій? Зараз є торгівля місцями, особливо якщо це посади хірургів, гінекологів тощо. Коли буде чітко видно в реєстрі, що є певна лікарня, в ній є от такі-то і такі-то ставки?»
Денис Арман, член "Східного корпусу", Люботин
Враховуючи більшу обізнаність харків'ян з особливостями реформи охорони здоров'я, медики заглиблювались в деталізацію процедурних питань та рівня відповідальності лікарів. Їх цікавило, чи регламентується кількість візитів пацієнта до сімейного лікаря в межах коштів, які виділила держава, та що робити лікареві, коли він не може надати пацієнтові допомогу з поважних причин.

Лікарів районних лікарень особливо турбує відсутність матеріально-технічної бази на місцях для дотримання міжнародних стандартів протоколів медичної допомоги.
«Ми не проти цієї системи, але щоб надання медичної допомоги було якісним, нам потрібно використовувати ці протоколи, які є в світі. В нас нема лабораторій, щоб ці аналізи робити, та певних методів для проведення тих обстежень, які передбачені тими протоколами»
Раїса Горячок, головна лікарка Первомайської ЦПМСД
Проте Олександр Ябчанка запевнив, що необхідності у лабораторіях на місцях немає, оскільки матеріал для лабораторних досліджень буде доставлятись у акредитовані лабораторії в межах відповідного госпітального округу.
Лікарі, які зараз надають первинну медико-санітарну допомогу особливу увагу приділили пакету послуг, які повинен буде надавати сімейний лікар. У Первомайському медиків турбувало, яким чином медичною допомогою будуть забезпечуватись пільгові категорії населення — учасники АТО, хворі, які потребують гемодіалізу.
«У нас є 4 пацієнти, яких ми тричі на тиждень відвозимо на гемодіаліз за кошти ЦПМСД. Гроші шукаємо по підприємцях, радах. Коштів хронічно немає. Сімейний лікар знову залишається заручником між хворим і системою. Немає нормативно-правової бази, яка б це врегулювала»
Раїса Горячок, головна лікарка Первомайської ЦПМСД
Для врахування особливостей надання медичної допомоги на первинній ланці та усіх категорій пацієнтів Міністерство охорони здоров'я планує запровадити Міжнародну класифікацію первинної медичної допомоги (ІСРС-2) в роботу сімейних лікарів, про що розповів заступник міністра. Ця система дозволяє кодувати причину кожного окремого звернення пацієнта до лікаря і дає змогу класифікувати не лише хвороби, але й симптоми.

«Ця система дозволить нам отримати чесну статистику по зверненнях, а також суттєво зменшить кількість роботи по звітності»


Олександр Лінчевський
заступник в. о. міністра охорони здоров'я
Водночас, акцентування уваги лише на особливостях професійної діяльності сімейних лікарів змушує молодший медичний персонал та адміністративних працівників лікарень постійно нагадувати про врахування їх прав та інтересів в процесі формування політики реформи.
«Ми обговорюємо питання лікарів, але ЦПМСД – це також медсестри, санітарки, водії. Водії закріплені за автомобілями. Деякі автомобілі старші за мене. Якщо ми списуємо машину, ми скорочуємо водія. Протяжність району велика. Потрібні і машини, і водії. Вигідно фінансово скорочувати амбулаторії, але що буде з людьми? Це мусить бути враховане у політиці міністерства»
головна медсестра ЦПМСД
Питанням, що найбільш гостро стоїть, є механізм оплати праці медсестер та медичного персоналу на первинній ланці: чи буде визначена частка фінансування, що прийде по "червоному" списку, для оплати праці адміністративної служби, чи головний лікар сам буде розпорядником цих коштів?
Екстрена допомога
Враховуючи те, що консультації на Харківщині відбувались за тиждень після вибухів складів боєприпасів в Балаклії, гостро постало питання забезпечення екстреної медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях. Мешканці Харківщини звернулись до керівництва МОЗ з проханням здійснити контроль за виконанням Наказу МОЗ №75 від 18.02.15 Про діяльність екстреної служби в надзвичайних умовах, оскільки переконані, що керівництво Харківського центру екстреної медичної допомоги не дотримується його положень.
«Зараз не виконано нічого. Цей наказ зараз використовують тільки для проведення екзаменів. Оснащення немає. Після ситуації в Балаклеї виявилось, що немає нічого»
лікар, Люботин
Активісти наголошують на тому, що в регіоні недостатня кількість та високе навантаження на працівників бригад екстреної медичної допомоги, відсутнє диференціювання викликів центральною диспечерською службою, що зумовлює недотримання профільності бригад, а міжміські відрядження здійснюються без відповідної документації. Про ряд аналогічних порушень йшлось і у інших містах, в яких проводились консультації.
Польова медицина
Зважаючи на межування області з регіоном проведення АТО, лікарі Харківщини також порушували питання військової медицини. Доктор Лінчевський визнав, що українська польова медицина ще далека від стандартів НАТО, однак Україна зробила найбільший стрибок у військовій медицині серед всіх пострадянських країн.
«Відверто, військовий хірург станом на 2014 рік був дуже далекий від військової медицини. Освітній компонент в цій ситуації є чи не найважливішим. Скільки б ми не вкладали в госпіталі і систему евакуації, але 90% всіх загиблих гинуть до моменту зустрічі з лікарем. Акценти мусять бути принципово зміщені – треба навчати особовий склад. І зараз підготовка особового складу дуже хороша»

Олександр Лінчевський
заступник в. о. міністра охорони здоров'я
Реформи: чого вимагаємо
Мешканці Харкова, Первомайського та Люботина переконані, що потрібно змінити виборчі правила, щоб гроші не були вирішальним фактором у реалізації представництва громади на центральному та місцевому рівнях. Втім, незалежно від того, яка виборча система буде діяти, перш за все потрібно ефективно втілювати механізми притягнення до відповідальності за вчинені порушення у виборчий період.
Парламентські вибори
Місцеві політики, у яких вже є досвід участі у передвиборчих перегонах, одностайні в необхідності скасування мажоритарної складової на парламентських виборах, яка зазвичай реалізовується завдяки використанню адміністративного ресурсу та непрямого підкупу виборців.

Микола Бакшеєв
міський голова Первомайського
«Вкрай потрібна сьогодні виборча реформа, і ми впевнено маємо відійти від мажоритарки, набратися політичної волі. Тоді парламент може буде менш популістичний і більш професійний»
На парламентських виборах розглядають лише варіант партійних списків: відкритих чи закритих — це питання все ще залишається дискусійним.
«Відкриті списки. Партія сама виставляє пріоритети, кого вона хоче бачити першим номером. Краще рейтингова система. Якщо зайде мажоритарщик – що він може зробити? Він там сам. Прохід не по списку партії, а по рейтингу. Однак, необхідно також зробити так, щоб було представництво всіх округів»
Олексій Шаповалов, депутат Первомайської міської ради, "Наш край"
Основним побоюванням щодо відкритих списків у молодих партій є недостатня кількість яскравих особистостей, які могли б представити їхню політичну силу в усіх регіонах, і відповідно забезпечити прохідний відсоток на виборах.
«Ніхто не може дати відповідь, як буде відбуватись голосування за відкритими списками. Ми маємо 30 яскравих людей, з якими можемо їздити по Україні, а при мажоритарці ми будемо змушені закріпити цих людей за певними виборчими округами. Сьогодні виборчі списки мають бути відкритими. Мажоритарка повинна зникнути назавжди»
Дмитро Дробот, "Сила людей", Харків
В регіоні достатньо скептично ставляться до своїх обранців, однак не маючи альтернатив, керуються при виборі не громадянськими якостями чи суспільною діяльністю безпосередньо певного кандидата, а орієнтуються на особу загальнонаціонального партійного лідера.
«Хто лідер – це потрібно розуміти. Не дивились, хто, який депутат, а хто його підтримує. Люди не знають, хто в Харкові представляє «Батьківщину», а орієнтуються на лідера»
Максим Корнієнко, Координаційний центр "Правозахисник"
«В принципі, на попередніх виборах в «Народний Фронт» перескочила значна частина «Батьківщини», орієнтуючись на Яценюка як майбутнього прем'єра»
Юрій Кравченко, громадський діяч, правозахисник
Місцеві вибори
На Харківщині була одностайність щодо збереження мажоритарної складової на рівні сіл та селищ. Ключовим обґрунтуванням такої позиції було те, що на цьому рівні представляти інтереси громади повинні люди, які живуть в цій громаді, є моральними авторитетами для місцевих жителів і знають проблеми округу. Така система також зможе забезпечити представництво громад в радах, оскільки зараз внаслідок особливостей чинної виборчої системи на місцевих виборах, багато округів залишилось без свої представників.
«Мажоритарка на рівні сіл, селищ повинна залишатись. Люди повинні знати тих, кого обирають»
Микола Зінченко, "ОПОРА", Харків
Починаючи з рівня міста, активісти переконані, що слід розглядати вже партійну систему.
«Повністю погоджуюсь щодо села і мажоритарки. Якщо би не було участі партій – це було б набагато ефективніше в селі. В місті це вже не ефективно»
Віталій Юрасов, Дослідницьке бюро Sociologist
«В селі можуть піти за моральним авторитетом. В місті – морального авторитета впевнено запросять в ту партію, якій треба пройти»
Максим Корнієнко, Координаційний центр "Правозахисник"
Розвиток партій
Експерти та місцеві активісти звертали увагу на те, що перш за все необхідно не створювати нові партії, а об'єднувати існуючі навколо певної ідеології, щоб відбулась політична структуризація суспільства.
Значну роль в забезпеченні функціонування партій в міжвиборчий період, на думку місцевих партійних діячів, відіграє державне фінансування партій.
«Ключовий момент доступу до політики полягає в державному фінансуванні партій, і справжній доступ буде тоді, коли мінімальний ресурс забезпечення регіональних структур надасть можливість шукати і залучати людей, які цікавляться політикою. У міжвиборчий період ми не можемо собі дозволити утримувати людину і платити їй зарплату. Конкурувати з тим, яку суму отримали БПП, ми не можемо. Але вони не спрямовані на людей, вони освоюють гроші»
Дмитро Дробот, "Сила людей", Харків
Водночас, для успішного розвитку партії потрібне чітке регламентування реалізації концепції соціальних ліфтів та механізмів впливу регіональних осередків на формування загальнонаціональної політики партії.
«Потрібно придумати механізм, щоб партії на локальному рівні мали можливість впливати на формування політики партії. Можливо це має бути прописано в регламенті партії»
Андрій Ульяненко, активіст, Харків
Передвиборча агітація
Жителі регіону скаржились на засилля політичної реклами на попередніх виборах як в Харкові, так і в Первомайському та Люботині, зокрема великої кількості друкованих агітаційних матеріалів, які лише потім засмічують місто. Однак, мешканці цих міст вважають, що передвиборча реклама реклама все-таки потрібна, проте вона має бути жорстко регламентованою і відповідати чітким вимогам.
Неодноразово звучала пропозиція переведення агітаційного процесу в площину дебатів. Такої думки дотримуються як чинні депутати і молоді політики, так і самі виборці.
«В нас політики не вміють правильно вести дебати – поливають одне одного брудом. Це треба міняти з дитячого віку - давати дітям правильну громадянську освіту. Ми робимо дебатний клуб для дітей, формуємо осередок громадянської освіти»
Олексій Шаповалов, депутат Первомайської міської ради
Зважаючи на чималу кількість наведених під час консультацій прикладів використання адмінресурсу, активісти переконані, що лише запровадження жорсткої відповідальності за порушення виборчого законодавства, дозволить зробити вибори чесними та об'єктивними.
«На сьогоднішній день є адмінсресурс, і яку б ми виборчу систему ми не вибрали, який би не поставили термін кампанії - хоч 50 днів, хоч 90, адмінресурс проявиться. Люди не розуміють, що вони бачать. Це буде тривати, поки влада буде собі дозволяти не особисті бюджети, не бюджети партії, а бюджети міста кидати на виборчу кампанію, як було у нас в Харкові. Якщо депутат чи партія засвічені у використанні адмінресурсу – їх потрібно усувати від виборчих перегонів»
Максим Корнієнко, Координаційний центр "Правозахисник"
На відповідальності не лише кандидатів, але і депутатів наголошували учасники консультацій.
«В цілому може бути прив'язка до соціально-політичної відповідальності. Прив'язати політичну програму: не зроби – пішов. Виборець повинен мати право не тільки за нього голосувати, але і контролювати його. Потрібно встановити індикатори, щоб визначати ефективність цього депутата. Якщо він цього не робить - звільняє місце. Система може мінятись, але потрібно прив'язуватись до реальної відповідальності»
Костянтин Медяник, журналіст
Доступ до прийняття рішень
Можливості у громади Харкова впливати на прийняття рішень у місті обмежені. Активісти говорять про те, що інструмент громадських рад фактично використовується як бар'єр між місцевою владою і активними містянами.
«Громадські ради можуть працювати тоді, коли є реальна взаємодія між громадськістю і органом управління. Громадська рада при обласній державній адміністрації – створили групку своїх «громадських організацій» і туди завели своїх людей. Якщо ви, як активіст, хочете з поспілкуватись з владою – йдіть до громадської ради. Треба дати можливість громадськості напряму працювати з владою»
Максим Корнієнко, Координаційний центр "Правозахисник"
В той же час, міський голова Люботина переконаний, що громадськість реалізувала свої можливості впливати на прийняття рішень тоді, коли обрала депутатів, і цього достатньо.

«У нас же в раді депутати – вони представники громади. Громада у нас впливає на весь бюджет, бо депутати – це представники громади. Давайте ще будемо ходити по дворах і всіх питати!»


Леонід Лазуренко
міський голова Люботина
Водночас, мер міста Первомайський скаржиться на інертність громади та навіть протидію ініціативам залучення громадськості до ухвалення важливих для міста питань.

Микола Бакшеєв
міський голова Первомайського
« Всі наші спроби залучити громадян до прийняття рішень провалились – їм не подобаються інструменти і вони пасивні. 7 людей зайшли на сайт петицій. Громадські ради є, але це профанація. Бюджет участі – зараз в процесі. . Соцмережі – ми запустили цей канал. 1600 голосувавших «мексиканців» за заборону сміттєпроводів завалили нас спамом. Вільне відвідування комісій – зазвичай рідко ходять, запрошуємо самі людей. Можливо, не достатньо анонсуємо. Але ходять, зазвичай все ті самі. «Міська влада прикриває свої рішення громадською думкою» – такі звинувачення теж лунають. Однак, є сподівання, що якщо люди побачать зворотну реакцію: вони сказали, вплинули, а депутати проголосували, надалі мешканці міста будуть більше зацікавлені в активній участі»
Матеріал підготувала:
Марта Семеряк
полісі-аналітик Центру UA