Що хочуть «ЗміниТИ» громади Дніпропетровщини:

успіх реформ — у підтримці місцевої влади
Реальні зміни в будь-якій галузі потребують часу. В Україні через періодичні політичні потрясіння і особливості переходу від планової до ринкової економіки більшість важливих реформ не впроваджуються планомірно і не доводяться до логічного завершення: кожен новий міністр починає з нуля і займається переважно «гасінням пожеж». Як результат, ряд стратегічних напрямків занепадає.

Реформи гальмує також те, що практика прийняття рішень в Україні ніколи не передбачала реального залучення людей, які будуть втілювати ці рішення, до їх розробки. Однак саме консультації з заінтересованими сторонами в європейських країнах є гарантією успішного втілення будь-якої, навіть непопулярної, зміни. По-перше, так урядовці мають змогу попередити майбутні ризики, адже саме люди на місцях можуть з точністю їх спрогнозувати. По-друге, громадяни, залучені до розробки рішень, почують аргументи іншої сторони і зможуть зрозуміти причину прийняття того чи іншого рішення. А у великій пострадянській країні рішення успішним буде тільки тоді, коли його вимагають знизу.
Реформи гальмує те, що практика прийняття рішень в Україні ніколи не передбачала реального залучення людей, які будуть втілювати ці рішення, до їх розробки
Показовим прикладом складності впровадження реформ є сфера охорони здоров'я. За роки незалежності у МОЗі змінилися 22 керівники, галузь хронічно недофінансовується, пацієнти далеко не завжди задоволені якістю послуг, а лікарі — оплатою та умовами своєї праці. Сьогоднішня команда Міністерства охорони здоров'я спробувала переламати загальну тенденцію, взявши за основу напрацювання своїх попередників і ставши на шлях залучення заінтересованих сторін до прийняття рішень.

Прагнучи запустити процес реальних, незворотніх змін, ми — ГО «Центр UA» — в рамках Всеукраїнського туру «ЗміниТИ» поспілкувалися з мешканцями Дніпра, Кривого Рогу та Павлограда — політиками, лікарями, студентами, журналістами та просто небайдужими громадянами про два стратегічних напрямки: охорону здоров'я та політику.
Реформи: що втілюємо
Те, що чинна система охорони здоров'я потребує реформи, очевидно для всіх
Держава не має достатньо коштів у бюджеті, щоб забезпечити громадянам передбачене Конституцією право на медичну допомогу, пацієнти доплачують за більшість послуг та ліків із власної кишені, медпрацівники не отримують за свою роботу гідної винагороди.
Погоджуються з цим і мешканці Дніпропетровщини, наголошуючи, що швидкість змін залежить від міністерства і його спроможності достукатися до громадян.

«Те, що ми так далі жити вже не можемо, в тому числі в охороні здоров'я, це зрозуміло для всіх, і чим швидше концепція перейде у наказ МОЗу, тим краще. Якщо буде пряма вказівка з Києва, нам буде легше це впроваджувати»


Андрій Немченко
депутат Криворізької міської ради, ПП "Сила людей"

Олег Сампір
ГО "Редхаб", Кривий Ріг
«Якщо не буде чітко визначених дат, процес втілення реформи буде затягуватись максимально — з вигадуванням аргументів проти. Треба ззовні створювати інформаційну кампанію про позитиви реформи, зокрема про те, що медичні послуги залишаться доступними»
Про зміну принципу фінансування
Від міністерства очікують передусім значно більшої деталізації конкретних кроків переходу від «обслуговування ліжко-місць» до принципу «гроші ходять за пацієнтом». Головним лікарям, наприклад, стала б у пригоді допомога з юридичними питаннями.
«От ви написали змінити статус закладів охорони здоров'я. А як отримати типовий статут, яким має бути пакет документів для того, щоб перевести цей заклад в статус некомерційного підприємства? У таких документах будуть зацікавлені і лікарі, і керівники — всі будуть зацікавлені»

Ігор Зінько
депутат Павлоградської міської ради, ПП "Об'єднання "Самопоміч"
Значні побоювання в лікарів Дніпропетровщини викликає ідея залишити питання фінансування на розсуд місцевих рад.

Іван Кондратенко
завідувач ЦПМСД №12, Дніпро
«Чи буде норма, яка буде регулювати відсоток, який йде на оплату лікаря, а який — місцевій владі як власнику комунального закладу? Чи буде розподіл, хто за що платить? Треба нормативний документ, бо почнеться перетягування щодо того, що ви отримали гроші як заклад охорони здоров'я — ви платіть. А де частина місцевої влади?»
На потребі розібратися з тим, хто в місцевій владі фінансуватиме які медичні заклади, наголосила депутат Дніпропетровської обласної ради Ірина Туровська:
«В області існує така проблема: лікарня-вторинка у нас є на балансі ДОР начебто, а фінансується за рахунок міського бюджету. І ця проблема вже кілька років, поки не буде вирішено, хто є власником, хто повністю фінансує, далі реформа не піде»

Ірина Туровська
депутат Дніпропетровської обласної ради, ПП "Самопоміч"
Ці побоювання посилюються тим, що місцеві ради далеко не завжди підтримують реформу.

Олег Сампір
ГО "Редхаб", Кривий Ріг

«Саме місто вже зараз налаштовує людей, налаштовує управління, що з цією реформою громадяни будуть добиратися до лікарні по дві години»

Первинна медична допомога та сімейні лікарі
Щодо реформи первинної ланки медичної допомоги найбільшу цікавість викликали її взаємодія з вторинною ланкою і екстренною допомогою.

Заступник в. о. міністра з питань охорони здоров'я Павло Ковтонюк на публічній консультації з лікарями в Дніпрі розповів, що розподіл навантаження буде рівномірним для всіх. Лікарі первинної ланки будуть відправляти пацієнтів вище лише тоді, коли цього вимагатимуть протоколи, а розподіляти випадки звернення за екстренною допомогою будуть кол-центри. Представник міністерства також попередив, що балансування навантаження потребуватиме певного перехідного періоду.
«Ми прийняли рішення працювати поступово, почавши з первинної ланки. В цьому є перевага — час на підготовку, але є й мінуси — розриви між ланками. Вони є, і ми свідомо йдемо на цей ризик, але він буде короткотривалим»

Павло Ковтонюк
заступник в. о. міністра з питань охорони здоров'я



Іншим питанням, яке хвилювало лікарів, були виклики до пацієнта додому за умови, якщо угода укладена з пацієнтом, який живе на значній відстані.
Про лікарів
У Павлограді окремо наголошували на застарілості й невідповідності задуму реформи старих нормативів: ДБН і ліцензування.

Ігор Зінько
депутат Павлоградської міської ради, ПП "Об'єднання "Самопоміч"

«Я займаюсь медичною практикою і отримував ліцензію. Те, що написано в ДБНах, взагалі не відповідає реальній практиці. Найкраще їх взагалі скасувати, а потім прийняти інші, адекватні нормативи»
Не менш важливим застереженням стала прив'язка лікарів до конкретного приміщення і місця проживання. Щоб не запроваджувати для медичних працівників «кріпосне право», механізм угод має залишати за лікарем і переїхати в разі потреби, і перейти в іншу лікарню в межах того ж населеного пункту.

Студентів-медиків Дніпра найбільше цікавило те, чи будуть пацієнти йти до молодих спеціалістів і чи буде зберігатися примусовий розподіл на інтернатурі, зокрема чи буде примус ставати сімейними лікарями. З конструктивних пропозицій пролунала також ідея створити єдиний онлайн-ресурс для взаємодії місцевої влади та головних лікарів з випускниками медичних ВУЗів:
Механізм угод має залишати за лікарем і переїхати в разі потреби, і перейти в іншу лікарню в межах того ж населеного пункту
«Створити щось на кшталт національного рекрутингового агенства — хендхантер для МОЗУ. Тобто ресурс, де кожен головний лікар та голова міськздороввідділу зможе обрати собі випускника з гарними баллами чи за місцем проживання/навчання та зробити на нього запит. Навіть якщо це буде маленька лікарня в селі, але головний лікар надасть випускнику всі умови праці, зможе «заманити» випускника до себе, то виграють усі: і село, і лікарня, і випускник. Бо наразі випускники можуть лише обирати з того, що їм пропонує міністерство при розподілі»

Артем Чернишов
молодий лікар, м. Дніпро
Депутат Дніпропетровської обласної ради Ірина Туровська підкреслила, що актуальним є з'ясувати місце в реформі для приватних лікарень, які вже зараз обслуговують чимало пацієнтів: чи підуть державні гроші і туди? Головний лікар Новомосковського центру надання медико-санітарної допомоги Леонід Гінкота висловив позицію, що за чинного переліку платних послуг комунальні заклади програватимуть конкуренцію приватним, тому його треба розширити, аби всі були в рівних умовах.

Леонід Гінкота
головний лікар Новомосковського ЦПМСД
«Реформа більш вигідна для приватних, а не комунальних підприємств, бо приватний лікар візьме собі багатших людей та ще й державні гроші за пацієнтами. Крім того, він може нав'язати ряд додаткових послуг, отримати більше грошей і більше пацієнтів»
Єдиний медичний простір
Зважаючи на близькість зони АТО і суттєве залучення лікарів Дніпропетровщини до допомоги українським воїнам, окремо було винесене питання взаємодії МОЗ і Міністерства оборони, зокрема чи будуть мінятися правила щодо військових лікарень.

Заступник в.о. міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк пояснив, що попри інші заплановані зміни у військовій медицині питання зі статусом цих лікарень наразі не стоїть.

«Відомчих лікарень не так багато, але це питання буде підніматися на етапі реформи вторинки. Щодо саме військових госпіталів, це питання дуже складне в період війни»


Павло Ковтонюк
заступник в. о. міністра з питань охорони здоров'я
Госпітальні округи
Як лікарі, так і потенційні пацієнти сумнівалися в тому, наскільки зручним буде новий розподіл на госпітальні округи: скільки триватиме доїзд до лікарень, чи вистачатиме їх на всіх пацієнтів?

Валентина Кривда
ГО "Наша правда", Кривий Ріг
«Я застала, коли була реформа по укрупненню комунальних лікувальних закладів в обласні. В аргументації було збільшення фінансування, а значить і відповідна якість і на зарплаті лікарів, і в утриманні та наданні послуг пацієнтам. Так у нас з'явилися онкологічний ОКЗ, переливання крові, Центр СНІДУ. … Конкретно як ми це відчували? Я не могла покласти маму в онкологічний центр, забиті були ліжка, але лежали люди з інших областей»


Заступник в.о. міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк щодо цього розповів, що це дійсно буде залежати від міської влади, але в межах своїх повноважень міністерство буде вимагати забезпечення якості та доступності послуг для пацієнтів.

«Меж у медицині нема. Госпітальні округи — це для переговорів, для співпраці громад. Якщо представник лікарні на кордоні округів покаже, що в нього багато пацієнтів з сусіднього округу, то за ними в лікарню підуть і гроші. Але обов'язковим буде забезпечити, щоб будь-яка людина за 60 хв могла доїхати»

Павло Ковтонюк
заступник в. о. міністра з питань охорони здоров'я
Реформи: чого вимагаємо
Щодо можливості забезпечити рівний доступ до політики мешканці Дніпра, Кривого Рогу та Павлограду говорили скептично. З одного боку, в регіоні до місцевих рад змогли пройти нові люди і партії, але через адмінресурс і обмеження на доступ до медіа рівних умов політичної конкуренції не було.
Найбільше учасники консультацій наголошували на потребі дозволити самовисування на місцевих виборах та висування від громадських організацій, а також впровадженні дієвих механізмів впливати на депутатів чи навіть відкликати їх.
Ідея скасування мажоритарної складової парламентських виборів у значної частини зацікавлених сторін викликала якщо не спротив, то принаймні застереження. Саме мажоритарна складова дає виборцям відчуття, що вони мають у Верховній Раді представника, який відстоюватиме інтереси регіону, і дає можливість для місцевих лідерів потрапити у велику політику.
Народні депутати мають дбати і про інтереси регіонів, і про загальнонаціональні інтереси

Ірина Туровська
депутат Дніпропетровської обласної ради, ПП "Самопоміч"
«Знаєте, мажоритарна система дуже підступна, але я боюся, що якщо ми зовсім відмовимося від неї, багато місцевих лідерів думки не потраплять у політику. Її навіть зараз треба якось реформувати, можливо, зробити обов'язковим для партій, щоб до списку київського партійного потрапляли місцеві лідери, які мають авторитет. Бо хто зараз виходить на округи? Можливо, достойні люди, але далеко не всі з них не мають відношення до округів, де вони балотуються»
Депутат Павлоградської міської ради Ігор Зінько від «Об'єднання «Самопоміч» підкреслив, що відкриті регіональні пропорційні списки, які підтримує його партія, можуть збалансувати представництво інтересів у Верховній Раді: з одного боку, обрані депутати будуть обрані від загальнонаціональних партій і матимуть погоджену позицію щодо загальнонаціональних питань, а з іншого – будуть представляти регіон, по якому вони обиралися і де мають авторитет.

У Дніпрі порушувалось питання, що попри правильний задум відкритих списків — дати можливість виборцям обирати, хто конкретно їх представлятиме, — треба одразу говорити і про конкретний механізм підрахунку голосів, форму бюлетеня тощо.

Незадоволені в регіоні відповідальністю народних депутатів.
«Важливо, як ми потім їх з Верховної Ради потім заберемо. Якщо людина поводить себе неправильно, не за тими принципами, які декларувала, коли йшла на вибори, то в нас немає механізму, як його звідти забрати. Що робити, якщо вона в Раді перефарбовується, переважно в колір долара, а ми потім нічого не можемо зробити? Минає рік, звітів ми не бачимо, і навіть не можемо запитати: ти від нас обрався, а що ти зробив для округу?»

Олег Сампір
ГО "Редхаб", Кривий Ріг
Для малих партій суттєвим питанням є можливість об'єднувати зусилля для перемоги на виборах.

Артем Романюков
голова Дніпропетровського обласного осередку "ДемАльянсу"
«Потрібен дозвіл на блокування політичних сил. Зараз бар'єр 5%, що суттєво перешкоджає доступу до влади, а блокування — це нормальна схема, базовий сценарій, який дозволить йти партіям на вибори»
На місцевих виборах крім політичних партій гравцями є також громадські організації, тому їм учасники консультацій пропонували теж надати право висувати своїх кандидатів принаймні на рівні місцевих рад.
«У 2015 році справді прийшли зовсім нові люди. Це якісно підняло рівень наших місцевих рад на користь громадян. Але балотувалися лише ті, хто пов'язані з партіями, а лідери громадських орагнізацій не завжди могли знайти партію, з якою готові були йти. Вони мають великий кредит довіри, тому було б доречно дозволити їм висуватися без партій»

Ірина Туровська
депутат Дніпропетровської обласної ради, ПП "Самопоміч"

Артем Романюков
голова Дніпропетровського обласного осередку "ДемАльянсу"
«Потрібно забезпечити можливість доступу до влади людям, які представляють інтереси локальної громади. Я би дозволив висування представникам ГО, але з перевіркою, щоб ці організації мали певний бекграунд»
Політичні фінанси, адмінресурс та доступ до медіа
Для місцевого рівня учасники консультацій акцентували на проблемі використання адмінресурсу, згадуючи про яскраві приклади з наданням матеріальної допомоги під час виборів міського голови Кривого Рогу та підтримки окремих кандидатів представниками місцевої влади Дніпра.
«Адмінресурс потрібно відстежувати і жорсткіше карати його застосування. У нас був приклад, коли балотувався один кандидат, усе місто було завішане бігбордами його з Куліченком, Вілкулом. А вони стверджували, що це не застосування адмінресурсу, а виключно особиста рекомендація цього кандидата»

Максим
громадський активіст, Дніпро
Дніпропетровщина — промисловий регіон, і місцева влада тут має тісні зв'язки з великими підприємствами та значні ресурси для популяризації своєї діяльності.

Ігор Зінько
депутат Павлоградської міської ради, ПП "Об'єднання "Самопоміч"
«Опоблок не сходить з передвиборчої стежки взагалі. У них є ресурси. Наприклад, депутат, який в рамках ДТЕК виділив 500 тисяч гривень на втілення програми «Місто своїми руками». Вони відкривають школи. Говорити, що це погано, — не можна. Вони працюють, і вони це роблять правильно. В них йде постійна передвиборча робота. І громадська приймальня регулярно на постійній основі працює і дуже потужна»
Нові сили натомість увійшли до місцевих рад більше за рахунок безпосередньої роботи з виборцями. У Кривому Розі представники «Сили людей» підкреслювали, що заборона використовувати для агітації комунальні приміщення діє слабко, і що можливість чинній владі звітуватися перед виборцями в комунальних приміщеннях, зокрема школах, напередодні виборів дає суттєву перевагу.

Також громадські активісти і фракції меншості в радах готові підтримувати обмеження використання телевізійної реклами.
12

тисяч гривень коштує ефір на центральному каналі в Дніпрі
«Мають бути обмеження. Коли я балотувалась, ми самостійно ходили по домах, по дворах, оскільки фінансових можливостей вийти на центральні телеканали в нас не було — на центральному каналі ефір коштує 12 тисяч гривень»

Вероніка Коміссар
ГО "Майдан Січеслав — Дніпро"
Позитивного ефекту від державного фінансування партій на Дніпропетровщині поки не відчули і пропонували навести лад у тому, як ці кошти мають розподілятися між регіонами і центром.

Ігор Зінько
депутат Павлоградської міської ради, ПП "Об'єднання "Самопоміч"

«Ми не беремо державного фінансування, бо не маємо бухгалтера, юриста, щоб цими грошима розпоряджатись. І є відповідальність за ці публічні гроші»

Адміністрування виборів
В адмініструванні виборів чимало представників заінтересованих сторін бачать майбутнє за електронним підрахунком і навіть голосуванням через інтернет. Це могло б стати суттєвим для залучення молоді, вирішити питання з голосуванням вдома та спростити і здешевити виборчі процедури.
«Рано чи пізно потрібно переходити на електронні вибори через інтернет, але треба добре продумати процес контролю. Тоді кількість виборців збільшиться, оскільки старші люди, які не можуть піти на виборчу дільницю, зможуть проголосувати вдома через інтернет»

Володимир
ГО "Майдан Січеслав — Дніпро"
Доступ до прийняття рішень
Ті інструменти впливу на рішення влади, які зараз існують, мешканці Дніпропетровщині оцінюють скептично. Електронні петиції неефективні для вирішення важливих питань, громадські ради в більшості існують лише формально, а бюджети участі або недостатньо популяризовані, або реалізовані з суттєвими обмеженнями. Інша велика проблема — небажання громад витрачати свій час на те, щоб розбиратися з роботою місцевої влади, і відсутність віри в те, що на неї справді можна впливати.

Віктор Романенко
голова ГО "Майдан Січеслав — Дніпро"
«Обмежений громадський контроль, всі моніторять Прозорро, тендери, виходять на конференцію, говорять з пресою, на цьому все закінчується. Потрібен контроль, не громадський, а контроль неупередженої правоохоронної системи»
Представники бізнесу з свого боку відзначали також, що доступ до прийняття рішень визначається лише фінансовою спроможністю асоціації: або підприємці купили рішення, або їхні інтереси не враховані. Ця практика не задовольняє тих, хто наповнює місцевий бюджет і представники бізнесу готові підтримувати ініціативи, спрямовані на зміну статусу-кво.
Матеріал підготував:
Єгор Поляков
полісі-аналітик Центру UA
з питань доступу до політики