Аналітика

Зі світу по нитці: агітаційна кампанія Володимира Зеленського

Про агітаційну кампанію Володимира Зеленського експерти говорять як про таку, яка увійде в історію політичних технологій.Телевізійний образ Голобородька із серіалу “Слуга народу” плавно перетік у реальність української політики. У першому турі виборів Володимир Зеленський обійшов найближчого конкурента – Петра Порошенка – з двократним розривом.

Особливість кампанії Володимира Зеленського полягала не тільки у змішанні реального образу з образом політичним та образом з соцмереж. Позиції цього кандидата щодо основних питань важко дізнатися лише з одного джерела – його програми, агітаційних роликів, постів у соцмережах чи виступів на телебаченні.

Оскільки велика частина електорату Володимира Зеленського – молодь, то його кампанія від самого початку була активною у соціальних мережах. Активним на телебаченні штаб Зеленського став пізніше. Соцмережі “ЗЕ-команда” використовувала для оперативного реагування в інформаційному просторі ще від початку передвиборчої кампанії. Для порівняння Петро Порошенко активував свої соцмережі тільки після першого туру виборів, а найбільшу увагу приділяв саме агітаційним роликам на телебаченні.

В офіційній програмі Зеленського лише 16% тексту відведено під положення щодо прямих сфер впливу президента – політику з питань безпеки й оборони та міжнародні відносини. В оборонній сфері та геополітиці, кандидат Зеленський покладається на гарантів суверенітету України за Будапештським меморандумом та вектор на вступ до НАТО.  Вступ до НАТО у програмі Зеленського прописаний через всеукраїнський референдум, а за курс до ЄС нічого чітко сказано не було. Лише на запит Центру UA у штабі Зеленського уточнили, що кандидат таки дотримується чіткого проєвропейського вектора у геополітиці.

Майже половина програми Зеленського – питання соціальної та економічної політики. Згідно з Конституцією України, впливати на економічний та соціальний блок президент може лише за допомогою законодавчої ініціативи та ветування законів, займатися цими ж питаннями має уряд.

Значна частина передвиборчої агітації та виступів на телебаченні була присвячена формуванню команди Зеленського, куди він шукав людей, які відповідали за антикорупційну реформу, освіту, медицину тощо. Також Зеленський просив своїх прихильників допомогти йому з іменами кандидатів на посади, які призначає  президент або подає відповідні пропозиції до ВР. Це посада генерального прокурора, голови НБУ та вносить на голосування до ВР кандидатів на пост прем’єр-міністра, голови СБУ та міністрів оборони й міжнародних відносин.

Розподілу владних повноважень присвячено 35% тексту програми, що є найвищим показником серед основних претендентів на головну посаду в країні. У програмі Зеленського йдеться багато про питання децентралізації та електронної демократії. Права людини згадані побіжно.

Така фрагментарність у комунікації з виборцями дозволила Зеленському витратити порівняно мало на агітаційні ролики на телебаченні, адже серіал “Слуга народу” та інші телепроекти Зеленського не можна трактувати як агітацію, з точки зору закону. Від початку офіційної передвиборчою кампанії і до 13 квітня штаб Зеленського витратив майже 150 млн гривень на телевізійну рекламу. Нагадаємо, що за результатами останнього дослідження, телебачення залишається найбільш популярним медіа в Україні і для 74% є основним джерелом інформації.

Те, що програма Володимира Зеленського не дає повної картини його політичної позиції, не є унікальним явищем. Те саме можна було спостерігати й в інших кандидатів, які увійшли до топ-п’ятірки першого туру, наприклад, Олега Ляшка чи Юлії Тимошенко.

Дослідження Фонду “Демократичні ініціативи” показало, що менше половини громадян звертають увагу на програми кандидатів у президенти. Але саме програми кандидатів мають бути їхнім основним способом донесення власних позицій щодо ключових сфер впливу президента, тому звертати увагу на програми треба.

Powered by Froala Editor