Аналітика

Український варіант карантину або Чому дії влади можуть призвести до трьох криз

Авторка — Марія Квіцінська, аналітикиня Центру спільних дій

Понад півтора місяця на всій території України діють тотальні карантинні обмеження, які були введені без урахування епідеміологічної ситуації в окремих регіонах. Внаслідок цих заходів втратили роботу близько 1,3 млн людей. По всій країні припинені або закриті більше третини підприємств та закладів (переважно малий та мікробізнес). Більшість тих, хто зміг перевести продажі в онлайн або перепрофілювати підприємства, втрачають до 75% доходів. На додаток до загальнодержавної програми, влада на місцях запровадила заходи підтримки малого бізнесу, проте і цього виявилося недостатньо.

Через непропорційність введених обмежень і нерівні умови, у порівнянні з великими корпораціями, по всій країні посилюються протести підприємців. У відповідь центральна влада запропонувала механізм виходу з карантину, який залишає малому бізнесу більше питань, ніж відповідей. Внаслідок непродуманої державної політики в деяких частинах України підприємці почали стихійно виходити з карантину, та загострилося протистояння з місцевою владою. Це загрожує відразу декількома кризами — економіці, громадському здоров'ю та стійкості політичної системи. Розбираємося, як на ситуацію реагує місцева влада в регіонах.


Не заборонами єдиними. Чому протестують підприємці?

Нещодавно ми писали про масштаб проблем, з якими в умовах карантину зіткнувся малий бізнес. Крім загальних заборон в деяких регіонах, становище підприємців ускладнюється рейдерськими захопленнями, зловживаннями правоохоронців, незаконними відмовами в узгодженні маршрутів перевезення співробітників та іншими не завжди очевидними проблемами.

Обурення підприємців посилює вибіркове ставлення влади до порушень карантинного режиму. Якщо в Києві після широкого розголосу правоохоронці закрили ресторан народного депутата від партії «Слуга Народу», в інших регіонах, наприклад, на Тернопільщині, схожі, але не такі резонансні порушення, залишаються без реакції. Така ж ситуація склалася і в Одесі.

«Більшість ринків офіційно закривались впродовж карантину. Проте, це не стосувалось одеського Привозу, який належить наближеному до міського голови бізнесмену Володимиру Галантернику», – розповів громадський активіст з Одеси Віталій Устименко. 

Як наслідок, через непродуману і непослідовну політику одні підприємці заробляють на карантині, а інші – здебільшого представники малого бізнесу – зазнають колосальних збитків.

Протести підприємців, які почалися ще у квітні, на початок травня набули таких масштабів, що не реагувати на них влада вже не змогла. Акції представників малого бізнесу пройшли у Львові, Чернівцях, Житомирі, Запоріжжі, Одесі, Черкасах, Дніпрі та інших містах. У Києві за минулий тиждень малий бізнес протестував тричі. У Вінниці мешканці подали на розгляд місцевої влади петицію. Головна вимога учасників цих заходів – дозволити дрібним підприємцям працювати з дотриманням санітарних норм, пояснити механізм виходу з карантину, забезпечити рівні умови з великим бізнесом і підприємцями з числа «можновладців».


Реакція Уряду: крок назустріч або на крок позаду?

Після протестів підприємців Кабмін пішов на послаблення деяких карантинних обмежень. З 1 травня запрацювала частина продуктових ринків, з 11 травня мало відбулося відкриття закладів індустрії краси, гуртової та роздрібної торгівлі, літніх майданчиків кафе і магазинів у ТРЦ, закладів побутового обслуговування, громадського харчування в режимі «на винос», адвокатських та нотаріальних контор тощо. 4 травня прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Уряд розробляє механізм безпечного відкриття закладів і компаній.

Може здатися, що влада дослухається до громадської думки та робить крок назустріч. Проте це не зовсім так. По-перше, коли ціна питання — добробут мільйонів українців, політичні рішення повинні прийматися з урахуванням їхніх можливих наслідків і, головне, вчасно. Спрогнозувати економічні наслідки затяжних обмежень для малого бізнесу було цілком можливо. Але позиція Уряду почала змінюватися лише після масштабних протестів. Таким чином, замість превентивних заходів щодо недопущення кризи була обрана тактика «гасіння пожеж».

По-друге, основна небезпека ухвалених рішень полягає в запропонованих механізмах їхньої реалізації, які на практиці можуть нести корупційні ризики та блокувати зняття обмежень. Таку ситуацію ми вже спостерігаємо з ринками, де санітарні вимоги та відповідальність за їхнє порушення є значно жорсткішими, ніж у супермаркетах. Наприклад, при вході на ринки повинна проводитися дистанційна термометрія. У Києві жоден ринок виявився не готовий виконувати такі вимоги, і в результаті столичні ринки не змогли відкритися 1 травня. Станом на 7 травня з 37 столичних ринків почали працювати лише десять. Не всі ринки змогли відкритися в Запоріжжі, Херсоні, Луцьку та деяких інших містах.

«У Херсонській області відкрилися менше половини ринків, в самому Херсоні – лише три. Дуже повільно це відбувається – висока планка з санітарними вимогами», – так пояснив ситуацію в Херсоні редактор сайту МОСТ Сергій Нікітенко. 

А ось в Івано-Франківській області, попри дозвіл Кабміну, роботу ринків заборонила місцева влада. 

Як видно, дії Уряду є запізнілими та недостатньо ефективними. Карантинні обмеження, які так дорого коштують для економіки, були введені, щоб не допустити швидкого поширення COVID-19. Проте непропорційність діючих обмежень та непродуманість механізмів реалізації політичних рішень може спровокувати «ефект стислої пружини» – хаотичний та такий же непродуманий вихід з карантину, який загрожує нівелювати всі переваги для громадського здоров'я, отримані завдяки карантину.

Передумови до такого сценарію ми бачимо вже сьогодні. У ЧеркасахДніпрі та Мукачево місцева влада послабила обмеження для малого бізнесу, не чекаючи 12 травня. «Черкаський прецедент» обернувся протистоянням мера та центральної влади з кримінальним провадженнямпогрозами і судовим позовом. Мера Черкас публічно підтримали міські голови ЛьвоваІвано-Франківська та Дніпра, які поставили під сумнів доцільність обмежень в їхньому нинішньому вигляді і дорікнули центральній владі через нерівне положення суб'єктів підприємництва. Виносячи за дужки юридичний аспект питання (поточні обмеження без введення надзвичайного стану є неконституційними), конфлікт, який назріває,  може спричинити серйозне політичне протистояння між центральною владою та владою на місцях.

Водночас, поки в одних регіонах країни сперечаються про формат послаблення обмежень, в інших підприємці всупереч карантину відкрили свої заклади без дотримання санітарних вимог. Така ситуація склалася в Одесі, яка напередодні опинилася серед лідерів за кількістю нових випадків COVID-19. 

«Низка закладів сфери обслуговування ще наприкінці квітня неформально відновили свою роботу (з персоналом, зі столиками, повноцінно). Є підозра, що деякі з них і не йшли на карантин, а працювали весь час у закритому режимі», – зазначив Віталій Устименко.

Перед цим без необхідного дозволу відкрилися ринки в Чернівцях, місто також стабільно залишається в лідерах по захворюваності.

Таким чином, ситуація, що склалася, вимагає оперативного впровадження пропорційних обмежень і простих та прозорих механізмів їх виконання, а також розширення повноважень органів місцевого самоврядування.


Як місцева влада (не) намагається врятувати бізнес?

Поки Уряд вирішує, що робити з карантином, місцева влада в регіонах найбільш гостро відчуває проблеми підприємців. Для підтримки малого бізнесу органи місцевого самоврядування розробляють галузеві антикризові програми, пропонують кредитування на лояльних умовах, надають податкові пільги та безкоштовні рекламні преференції.

Наприклад, в Івано-Франківську, Хмельницькому, Черкасах, Мукачево, Чернігові та деяких інших містах забезпечені податкові пільги для підприємців, в Києві запущена кредитна програма для підтримки малого та середнього бізнесу. Також в столиці з 5 травня кав'ярням дозволено продавати каву «з собою».

У Львові міськрада спільно з підприємцями розробила план відновлення туристичного бізнесу. Представників відповідної галузі було залучено і до розробки санітарних вимог для закладів громадського харчування. Крім того, мер Андрій Садовий звернувся до прем'єр-міністра з проханням надати місцевим радам повноваження самим регулювати обмеження для бізнесу. Водночас, в місті ще в березні ввели пільги для підприємців.

У Дніпропетровській області влада надала малому бізнесу безкоштовні рекламні площі, а в Миколаєві мерія створила «чорний список» орендодавців, які вимагають плату з підприємців, які не працюють під час карантину.

Проте не всі міськради йдуть назустріч малому бізнесу. У Чернівцях та Херсоні депутати не проголосували за пільгове оподаткування для ФОПів 1 та 2 груп, в Херсоні до того ж відмовилися звільняти ринки від плати за землю та земельного податку. У Полтаві місцева бізнес-спільнота скаржиться на те, що міськрада вчасно не попередила підприємців про закриття ринків, що призвело до збільшення збитків. Крім того, в рішеннях Полтавської міськради є розбіжності щодо обмежень, внаслідок чого підприємці підпадають під штрафи. В Одесі місцева влада підтримує переважно великий бізнес. 

«Міська рада влаштувала аукціон нечуваної щедрості ще на березневій сесії надавши можливість орендатарам пляжів спплачувати лише 1 гривню на місяць через епідемію. Наближений до міськради бізнес отримав преференції. Чого не скажеш про дрібний та середній бізнес. Досі не ясно які механізми підтримки дрібного та середнього бізнесу в Одесі органами місцевого самоврядування. І чи такі механізми взагалі будуть передбачені», – наголошує одеський активіст Віталій Устименко. 

А в Луцьку склалася неоднозначна ситуація щодо роботи ринків.

«У Луцьку ринки в нормальному розумінні не запрацювали. Деякі продуктові точки почали відкриватися самовільно, не чекаючи (прим., послаблення обмежень). Людей мало, черг немає. Люди на якомусь інстинкті самі тримають дистанцію. В «Епіцентрі» набагато більше скупчення людей. Місцева олігаргіческая еліта на старому ринку має бажання зробити забудову... І вони гальмують відкриття цих ринків. Сказали, що треба на стадіоні робити ринок. Ця ідея не пройшла, тому що люди розуміють, що є ринки. Замість того, щоб відкрити маленькі ринки, місцева влада, яку контролює олігарх Палиця, визначила місця, де закуповуватися. Громадський транспорт не ходить. І це нічим не закінчилося. Місцева влада думає не про здоров'я, а як з максимальним піаром вийти з цієї ситуації», – розповів луцький підприємець Богдан Климчук.

Показово, що самі підприємці використовують всі доступні можливості для порятунку бізнесу в своєму регіоні. Наприклад, в Чернівцях та Івано-Франківську створено онлайн ресурси, де представлена інформація про місцевих виробників, які пропонують доставку продукції під час карантину. У Миколаєві створення такого ресурсу ініціювала міська рада. Цікаво, що в місті працює віртуальний ринок, де продаються овочі, фрукти, м'ясна та молочна продукція. Громадські кампанії на підтримку місцевих підприємців запущені і в інших містах.

Таким чином, для виходу з коронакризи необхідна злагоджена робота представників влади в Києві і на місцях. Не всюди місцева влада впроваджує ефективну політику захисту малого бізнесу, проте корінь проблеми знаходиться в столиці, оскільки повноваження місцевих рад щодо цих питань обмежені. Якщо панівна політична еліта виявиться не здатна провести «роботу над помилками», український варіант карантину може призвести до економічної, медичної та політичної кризи одночасно.