Статті

Місто в ізоляції – про перебіг карантину у Львові

Журналістка Центру спільних дій Таїсія Алексєєва для Zaxid.Net

Щонайменше до 12 травня Україна живе у режимі ізоляції. Рішення уряду щодо карантинних заходів могло б вважатися повністю правильним і доцільним, якби не суперечило Конституції України. А це можливо лише за умови запровадження в країні надзвичайного стану.

Мета обмежувальних заходів – запобігти занадто швидкому та безконтрольному розповсюдженню вірусу, зі складними наслідками якого може не впоратись вітчизняна система охорони здоров’я. Запроваджені урядом обмеження, серед яких заборона проведення масових заходів за участі понад 10 осіб, припинення роботи розважальних закладів, кафе, ресторанів і торгових центрів, зупинення роботи громадського транспорту, викликали шквал критики та незадоволення.

У той час коли найбільші міста України через припинення роботи метрополітену переживали буквально транспортний колапс, Львів виглядав напрочуд спокійно.

«Я спілкувалась із пересічними громадянами. Наразі все відбувається в рамках закону, – коментує Лідія Тополевська, керівник громадської організації «Центр правових та політичних досліджень «СІМ» у Львові. – До осіб, яким за 60 років, підходили у громадському транспорті, питали, куди їдуть. Людина сказала, що на роботу. Навіть якщо немає ніяких довідок, в принципі, конфлікту не виникало. І з одної, і з другої сторони є розуміння певних моментів. В громадських місцях всі одягають маски, бо без них ніде не пускають. Ніхто не стає в позу, не каже «мене мають забезпечити», хоча, в принципі, держава мала б забезпечити».

Стан наче є, але його нема

Без оголошеного надзвичайного стану ані держава своїми рішеннями, ані будь-хто інший не може втручатися у господарську діяльність підприємства, призупиняти чи обмежувати його роботу, якщо їхня діяльність є цілком легальною.

Попри це, на сьогодні у Львові закриті всі кафе та ресторани, а це – близько двох тисяч об’єктів. В роботі одного ресторану може бути задіяно до 200 працівників, враховуючи безпосередньо працівників ресторану та бек-офісу. Частина працівників після зміни формату праці залишилась працювати на доставці, проте більшість пішла у вимушену відпустку.

«Суцільною катастрофою» назвав карантин для ресторанного бізнесу Юрій Назарук, співдиректор і співвласник мережі концептуальних авторських ресторанів Холдинг емоцій «!FEST». Причина очевидна – після відміни карантину люди не бігтимуть відразу в ресторани, так само як і туристична галузь після відміни карантину відновлюватиметься довше, ніж інші сфери.

«За дуже оптимістичного сценарію, галузь відновиться восени. А реальний сценарій – це зима. Зараз нас, по суті, нічого не працює. 70% людей пішли у вимушені відпустки за свій рахунок. У цей момент ми повинні переорієнтуватися і стати кимось іншим. Єдине, що ми можемо роботи – допомагати людям і комунікувати зі своїми клієнтами і боротись так як і всі на рівні волонтерів», – пояснив він.

За його словами, стан, в якому український бізнес вийде з кризи, багато в чому залежить від держави.

«Принаймні до кінця цього року ні про які податки взагалі не може йти мова. Бо ми зараз витрачаємо кошти всіх резервних фондів, щоб утримувати якомога більше людей. Якщо держава не допомагає своїм громадянам, очевидно, що про своїх працівників мають дбати роботодавці. Ми намагаємось це робити, але нас надовго не вистачить. Якщо держава зробить правильні кроки – зможемо протриматися до літа. Очевидно, що не всі команди і не всі проекти і не в такій кількості людей, але принаймні зможемо почати відновлюватися».

Ну дуже багато повноважень

25 березня на засіданні Кабмін ухвалив відповідну постанову, яка дає право поліцейським за рішенням головного санітарного лікаря примусово госпіталізувати людей.

Із примусовим лікуванням ситуація аналогічна – без запровадження надзвичайного стану це теж аж ніяк не відповідає конституційним правам громадян. Станом на середину квітня у Львові подібних інцидентів зафіксовано не було.

Як бачимо, запроваджені урядом обмежувальні заходи для протидії коронавірусу грубо порушують Конституцію і не можуть бути введені жодним іншим чином, ніж через запровадження надзвичайного стану.

З тої ж причини під загрозою знаходяться і правоохоронці. Адже виконання рішень, які обмежують чи порушують права людини, за умови відсутності спеціального правового режиму, несе ряд загроз для самих виконавців.

Йдеться перш за все про поліцейських, прикордонників, гвардійців та медиків залучених до виконання протиепідемічних заходів. Саме їм доводиться слідкувати за тим, як громадяни та бізнес дотримуються прописаних в постанові Кабміну заходів. Але сам факт того, що впроваджувані урядом заходи суперечать Конституції, ставлять під серйозний сумнів будь-які дії тих, хто ці заходи буде впроваджувати. А ну як потім доведеться відповідати за свої дії перед слідством? Станом на 13 квітня було складено 453 протоколи за порушення карантину через коронавірус. Всього у судах було розглянуто 43 справи, по 21 з них винесені рішення. Так, за підсумками судових розглядів, 6 осіб визнано винними, 14 виправдано, ще 1 особа визнана винною, проте замість штрафу отримала усне зауваження. Як бачимо, у результаті ефективність всієї державної політики по боротьбі з пандемією різко знижується.

Пропали гроші

Карантин не триватиме вічно, а після його завершення може постати питання: хто компенсуватиме збитки, які поніс бізнес протягом вимушеного «простою». Чи варто чекати компенсації від держави та чи можливі судові позови на дії уряду від власників бізнесів, що зазнавати збитків?

Претензії після завершення карантину будуть, тому теж не варто виключати судових позовів, але, швидше за все, суди їх не задовольнятимуть, вважають правозахисники.

«Не думаю, що держава буде нести за це яку-небудь відповідальність, – говорить Максим Щербатюк, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини. – Є мета, є засоби, є якась пропорційність заходів. Навіть якщо судові позови і будуть – вони не матимуть перспективи в українських судах чи міжнародних інстанціях».

На сьогодні в Україні і на загальнодержавному, і на місцевому рівні проводиться політика з підтримки українського бізнесу.

Так, у березні прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у своєму відеозверненні до українців заявив, що уряд веде переговори з європейськими партнерами щодо підтримки малого та середнього бізнесу, який постраждає від поширення коронавірусу.

Про конкретні суми поки що не йдеться. Залишається лише здогадуватись, чи зможе держава Україна компенсувати власникам бізнесів ті збитки, які вони понесли під час карантину.

«Зараз великим викликом є питання звільнення людей, простою або тимчасових відпусток, – пояснює ситуація Софія Опацька, декан-засновниця Львівської бізнес-школи УКУ. – Це все складні рішення для бізнесу, жоден з нас не хоче звільняти людей. У Німеччині зараз бізнес отримав достатньо велику підтримку, але ми розуміємо, що живемо в нерозвиненій країні, яка проходить через реформи. Тому у нас цього складно очікувати».

Наразі Львів місцевими зусиллями намагається підтримати підприємців. Так, наприклад, на фоні подовженого карантину 13 квітня місцева влада звільнила від сплати єдиного податку фізичних осіб-підприємців першої і другої групи, які не працюють під час карантину.

«Місто у багатьох випадках пішло назустріч підприємцям. Крім запланованої централізованої державної підтримки, допомагає ще й місцевими силами, – коментує ситуацію пані Тополевська. – Якщо орендовані бізнесом приміщення мають комунальну форму власності – є випадки, коли їх звільнили від орендної плати або знижують її».

На сьогодні львівські підприємці сподіваються на швидке відновлення туристичного сезону, щоб встигнути заробити принаймні частину від своїх звичних сезонних заробітків (у 2019 році від туристичного бізнесу бюджет міста Львова отримав 196 млн грн). Але якщо не вдасться повністю подолати світову пандемію – туризм та мандрівки можуть стати непопулярними до кінця року. За таких умов більшість потенційних туристів, навіть якщо транспортне сполучення між країнами буде відновлене повністю або частково, не наважаться подорожувати до кінця року. А саме іноземні туристи приносили левову частку доходів у бюджет міста Львова.

Альтернативою може стати розвиток внутрішнього туризму та переорієнтація, хоча б тимчасова і часткова, на українського клієнта. Питання лише, чи готові львівські заклади запропонувати своїм співгромадянам відпочинок «по кишені» та чи вистачить пересічним українцям, після закінчення карантину, на це грошей.