Дайджести

Продовження карантину, реформа СБУ та зміна спецпроцедури розгляду проєктів — що ухвалювали у Кабміні та Раді

Продовжили карантин та встановили умови для послаблення обмежень

Хто ухвалив: уряд.

На кого вплине: громадян, учнів, абітурієнтів, студентів-медиків, викладачів, підприємців, працівників органів правопорядку, Кабмін. За даними МОЗ, наразі 11 областей та місто Київ не підпадають під умови для послаблення обмежень.

Що змінює:  

  • продовжує карантин до 22 червня

  • дозволяє проводити ЗНО, вступні випробування, іспити "КРОК"

  • дозволяє послаблювати карантинні обмеження у разі, якщо у регіоні:

    • кількість нових випадків захворювань не перевищує 12 осіб на 100 тис населення за останні сім днів

    • завантаженість ліжок у медичних закладах з COVID-19 не перевищує 50% середня кількість тестувань методом ПЛР становить понад 12 на 100 тис. населення протягом останніх семи днів.

  • для регіонів, що підпадають під вимоги, послаблення відбуваються у такому порядку:

    • з 22 травня — відновлення регулярних пасажирських перевезень автотранспортом

    • з 25 травня — відновлення роботи метро, дитячих садків


    • з 1 червня — розпочнуться заняття в закладах освіти по групах до 10 осіб, перевезення пасажирів залізничним транспортом, міжобласні пасажирські перевезення автотранспортом

    • з 10 червня — відновиться діяльність закладів культури та закладів харчування

    • з 15 червня — стартують авіаційні пасажирські перевезення.

Чому важливо: пандемія, карантин і обмежувальні заходи паралізували економіку України. Тому завданням уряду є запуск економіки і доступ людей до робочих місць без провокування захворюваності.

Що не так: про недоліки підходу послаблення обмежень читайте у короткому пості головного редактора Економічної Правди Сергія Сидоренка


Відклали реформу Служби безпеки (3415)

Хто ухвалив: парламент.

Яка стадія: парламент відправив на доопрацювання в комітет.

На кого впливав: громадян, підприємців, працівників Служби безпеки, Кабінет міністрів, президента. 

Що змінював:  

  • демілітиризація Служби безпеки:


    • працівники СБУ більше не будуть військовослужбовцями


    • орган буде формуватись із співробітників із спеціальними званнями та державних службовців

  • зменшення кількості працівників Служби безпеки. 

Що так: Служба безпеки вже давно потребує реформування. Тому суспільне обговорення і підняття цього питання в парламенті є важливим проміжним успіхом.

Що не так: 

  • Служба безпеки все ще має слідчі функції, хоча Конституційний Суд у своєму висновку вказав, що підпорядкування будь-якого органу президенту, навіть опосередковане,  створює загрозу його незалежності 

  • президент все ще має надмірний неконституційний вплив на Службу безпеки:

    • впливає на призначення заступників голови СБУ та начальників регіональних органів


    • затверджує положення 


    • надає дозвіл голові СБУ на міжнародне співробітництво

  • неконституційні повноваження президента, його надмірний вплив і залежність Служби безпеки від глави держави ставлять під загрозу якісну, ефективну та незалежну роботу важливої державної інституції. 

Що далі: депутати мають доопрацювати проєкт і передати його парламенту на перше читання. 


Змінюють спецпроцедуру розгляду законопроєктів (3415)

Хто ухвалив: парламент.

Яка стадія: друге читання, нардепи можуть подати свої пропозиції і через деякий час ухвалити остаточно.

На кого вплине: народних депутатів України, громадян України.

Чому важливо: спецпроцедуру розгляду проєктів придумали для боротьби із величезною кількістю поправок до "антиколомойського" проєкту. Процедуру мали застосували лише до цього законопроєкту.

Що змінює:  

  • спецпроцедуру розгляду законопроєктів можна буде застосувати у разі, якщо до проєкту подали понад 1000 поправок (наразі — 500)

  • нардепи зможуть подавати по одній поправці до кожної статті чи пункту проєкту (наразі фракції можуть подати усього п’ять  пропозицій, а нардепи — одну)

  • якщо до проєкту застосували спецпроцедуру, то вона буде продовжена до кінця його розгляду, навіть у разі завершення  тридцятиденного терміну після завершення карантину.

Що не так: 

  • будь-який законопроєкт, який будуть розглядати за спецпроцедурою, можуть визнати неконституційним, оскільки так порушується право законодавчої ініціативи нардепів та забороняється подавати поправки президенту і уряду

  • спецпроцедура розгляду проєктів у другому читанні є постійною, хоча за словами голови Верховної Ради України її мали зробити тимчасовою. 


Про вади такого підходу до розгляду  законопроєктів читайте у нашому блозі Правки від Коломойського VS рішення Парламенту


Не змогли відправити представників парламенту до конкурсної комісії для обрання керівника ДБР (3067)

Хто ухвалив: парламент.

Яка стадія: проект не ухвалили, але вже на найближчому засіданні можуть ухвалити інший. 

На кого впливав: керівника ДБР, кандидатів на посаду голови ДБР, працівників ДБР, високопосадовців, суддів, військовослужбовців, поліцейських.

Що змінював: делегував до складу конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади керівника ДБР трьох представників парламенту: Владлена НеклюдоваЮлію Яцик — нардепів фрації “Слуга народу”, та Юрія Пономаренка декана заочного факультету Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.

Що не так: 

  • відповідно до Конституції, Верховна Рада не має повноважень призначати керівника ДБР чи впливати на його призначення. Тому парламент не може надсилати своїх представників до конкурсної комісії навіть якщо це визначено законом

  • у разі, якщо керівника ДБР призначать по неконституційній процедурі, то його призначення можна оскаржити у будь-який момент. Така ситуація не може впливати на ефективну та незалежну роботу ДБР

  • призначення керівників важливих для держави органів у неконституційний спосіб руйнує державні інституції. Рано чи пізно хтось оскаржить подібний спосіб формування ДБР, що може призвести до кризи і зупинки роботи цього органу.