Дайджести

Інтерпеляція, зниження зарплат та кадровий резерв для держслужби — що реєстрували депутати

Запровадити інститут інтерпеляції (3499)

Хто ініціатор: сімдесят два народних депутати на чолі з Ярославом Железняком, заступником голови фракції "Голос", Дмитром Разумковим та Русланом Стефанчуком, Головою та Першим заступником Голови Верховної Ради, Давидом Арахамією та Олександром Корнієком, головою та заступником голови фракції "Слуга народу". 

На кого вплине: членів Кабміну, нардепів, громадян. 

Що змінює: 

  • запроваджує інститут інтерпеляції — коли парламент викликає члена Кабміну на обговорення якогось питання і в результаті обговорення може звільнити його з посади

  • звертатись із такою вимогою можуть 45 нардепів або комітет, до сфери якого належить відповідне міністерство

  • спікер парламенту протягом 15 днів розглядає вимогу і призначає дату інтерпеляції. Цей строк можуть продовжити на місяць

  • за результатом інтерпеляції нардепи можуть визнати роботу міністра незадовільною. У такому випадку за ініціативою прем’єра або нардепів парламент розглядає питання про звільнення такого міністра з посади.  

Що так:  

  • збільшення контролю парламенту над роботою уряду, що є одним із основних завдань парламенту у парламентсько-президентській республіці 

  • інтерпеляція — поширений у країнах демократії інститут відповідальності уряду перед парламентом. 


Обмежити на час карантину винагороду деяких категорій працівників (3492 та 3495)

Хто ініціатор:Сергій Гривко, фракція "Слуга народу".

На кого вплине: державних службовців, службовців органів місцевого самоврядування, керівників і працівників державних підприємств, народних депутатів, членів ЦВК та НКРЕКП, а також суддів і прокурорів — представників окремої гілки влади — судової.

Що змінює:  

  • на час надзвичайної ситуації та на дев’ять місяців після неї встановлює максимальний розмір винагороди у 12 мінімальних заробітних плат (≈56 676 гривень) для державних службовців, службовців органів місцевого самоврядування, суддів, керівників та працівників державних підприємств, прокурорів, нардепів, членів ЦВК та НКРЕКП

  • рішення про таке обмеження ухвалює парламент або президент, а "зекономлені" кошти мають спрямувати на боротьбу з надзвичайною ситуацією

  • особи, які порушили обмеження, несуть адміністративну відповідальність і протягом трьох років не можуть бути призначені на держслужбу, державні підприємства або на посади в установах, що фінансуються чи дотуються з бюджету.  

Що не так:  

  • відповідно до Конституції, парламент та президент не мають повноважень обмежувати чиюсь винагороду, а тому це положення може бути визнане неконституційним

  • це рішення стосується і судів, які формують окрему гілку влади,  незалежну від парламенту та уряду. Зменшення винагороди суддів впливає на їхню незалежність, є передумовою впливу на суддю і на судову гілку влади. Про це вказав у своєму рішенні Конституційний Суд

  • пропонується, щоб підставою для обмеження винагороди було оголошення надзвичайної ситуації, а не введення надзвичайного чи воєнного стану. Але надзвичайна ситуація не може призводити до обмеження прав і свобод громадян

  • незрозуміло, кого і за що карати у разі недотримання обмежень. Якщо самого працівника то це не справедливо; якщо ж осіб, відповідальних за виплату коштів то у такому разі не буде кому виплачувати кошти. 


Створити кадровий резерв для державної служби (3491)

Хто ініціатор: група нардепів на чолі з Андрієм Клочком,  фракція "Слуга народу". 

На кого вплине: кандидатів у державні службовці.

Що змінює:  

  • створює базу кандидатського резерву, куди вносять кандидатів на державну службу, які набрали найбільшу кількість балів, але не перемогли у конкурсі

  • осіб, яких внесли до бази, запрошують до участі у інших подібних конкурсах без необхідності кожного разу подавати документи для участі

  • строк перебування особи у такій базі — один рік. 

Що так:  

  • кандидати на державну службу з високими балами зможуть взяти участь у конкурсах без необхідності кожного разу подавати документи

  • держава отримує базу контактів осіб, які мають бажання працювати на державу і володіють необхідними для цього знаннями. 

Що не так: автори проєкту не визначають, хто саме веде базу кандидатського резерву, хто і як вносить туди інформацію. Це означає, що якщо проєкт ухвалять у такій редакції, реалізувати його бути неможливо.